Це рішення може докорінно змінити підхід до сплати податків у галузі цифрової економіки та суттєво впливати як на підприємців, так і на звичайних користувачів платформ.
29 квітня уряд України зробив важливий крок до реформування фіскальної системи, затверджуючи законопроект, який зобов'язує операторів цифрових платформ збирати податкову інформацію про своїх користувачів та утримувати податки від своїх доходів. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості в галузі електронної комерції та надання послуг через Інтернет.
Законопроект охоплює такі заходи, як оренда нерухомості, включаючи житлові та комерційні приміщення, надаючи особисті послуги, продаж товарів та оренду транспортних засобів. Усі ці послуги, як правило, через цифрові послуги, такі як ринки, житло та прокат автомобілів, а також онлайн -платформи для надання різних послуг.
Основна ідея інновацій полягає в тому, що цифрові платформи повинні стати податковими агентами – вони автоматично сплачують та сплачуватимуть податки своїм користувачам. Таким чином, держава зможе більш ефективно контролювати дохід громадян, що працюють у цьому секторі.
Ключовим елементом законопроекту є ставка податку 5% з додатковим військовим стягненням у розмірі ще 5%. Якщо дохід користувача перевищує встановлений ліміт 834 мінімальної заробітної плати на рік, ставка податку зросте до 18%. Це стимулює бізнес дотримуватися юридичних рамок та уникати тіньових схем.
З прийняттям законопроекту тисячі українців, які отримують дохід через цифрові платформи, будуть в новій юридичній галузі. Йдеться не лише про підприємців, а й про звичайних громадян, які орендують квартиру на Airbnb, продають вживані речі на ринках або підробці як водії таксі.
Для багатьох це буде першим досвідом сплати податків з доходу, отриманих у цифровому середовищі. Більшість цих користувачів раніше уникали податкового тягаря через складність у виявленні їх діяльності. Однак нова система зробить її неможливим.
У той же час, питання полягає в тому, наскільки справедливим є підхід, коли навіть невеликий дохід підлягає оподаткуванню. Наприклад, користувач, який взяв в оренду велосипед через платформу, також отримає нові вимоги. Це викликає дискусії щодо доцільності встановленої межі, після чого ставка збільшується до 18%.
Однак слід визнати, що такі кроки відповідають європейській практиці. Багато країн давно запровадили подібні системи контролю доходу в цифровій галузі, щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку.
Для малих та середніх підприємств, які активно використовують цифрові платформи як канал продажів або сервісу, нові правила будуть важливим завданням. Підприємці не тільки адаптуються до змін, але й докладають додаткових зусиль, щоб продовжувати бухгалтерський облік та звіт.
Це може призвести до додаткових витрат на бухгалтерський облік та юридичну консультацію. Більші гравці на ринку, ймовірно, будуть інноваційними як нова норма, але для мікробізнесу це може бути бар'єром для розвитку.
Однак законопроект відкриває нові можливості. Прозорість у податковій системі може підвищити довіру до інтернет -бізнесу споживачами та інвесторами. Крім того, легалізація доходу відкриває доступ до фінансування, програми державної підтримки та інших привілеїв, які раніше були недоступні для “тіні” підприємців.
Затвердження цього законопроекту є частиною більш широкої фіскальної стратегії держави, яка прагне покрити нові джерела доходів від бюджету, зокрема у війні та фінансових труднощах. Розширення податкової бази є необхідністю, а цифрова економіка є логічним напрямком для такого розширення.
У той же час уряд повинен шукати баланс між контролем та підтримкою. Надмірне податкове навантаження на мікро- та малого бізнесу може зменшити активність у цьому секторі. Щоб уникнути цього, важливо запровадити паралельні програми для інформування, спрощення звітності та податкових пільг для найбільш вразливих категорій.
Ефективна комунікація між державою, платформами та користувачами є ключовою умовою для успішної реалізації реформ. Важливо, щоб кожен громадянин зрозумів, як працює система, які їх права та обов'язки та як уникнути штрафних санкцій.
Оператори цифрових платформ відіграватимуть роль посередника не лише між продавцем та покупцем, але й між державою та громадянами. Це покладає додаткову відповідальність за зберігання даних, точність платежів та своєчасну передачу інформації податковим органам.
Платформи, які вже мають міжнародний досвід, швидше за все, швидко впораються з новими вимогами. У той же час для місцевих компаній це може бути серйозною проблемою. Існує потреба в адаптації технічних систем, створення юридичних відділів, а також навчання персоналу.
Цей крок також збільшує рівень довіри до платформ користувачів. У ситуації, коли фінансові операції здійснюються прозоро і відповідно до закону, громадяни починають сприймати цифрові послуги не лише як зручний інструмент, але й як законний економічний компонент.
Прийняття податку на оподаткування цифрових платформ означає перехід до нової реальності для всіх учасників в Інтернеті економічної економіки. Для держави це розширення податкової бази та збільшення доходів від бюджету. Для бізнесу – виклик і можливість одночасно. Для громадян – це шанс стати частиною прозорої економіки з усіма її правами та зобов'язаннями.
Попереду ще багато питань, які ви повинні знайти відповіді: як ефективно адмініструвати нову систему, як уникнути подвійного оподаткування, як забезпечити захист особистих даних. Однак перший крок вже зроблений. Українська цифрова економіка має чіткий сигнал: час легалізувати, працювати прозоро та будувати сучасну податкову систему разом.
