5 червня 2025 року буде завершений режим автономних торгових заходів (ATZ), який з 2022 року забезпечив доступ до обов'язків доступу українських товарів на європейські ринки. Цей режим, відомий як “відмова від торгових віз”, був введений як тимчасовий захід на тлі російської агресії, яка порушила українську економіку та логістику. Рішення Європейської комісії не продовжувало його після визначеного періоду, спричиненого значним резонансом у політичних та ділових колах України.
Прес -секретар Європейської комісії OLOF Gill підтвердив 30 квітня в Брюсселі, що замість продовження цього режиму відбудеться перехід до структурованої моделі, в якій всі торговельні пільги будуть призначені в глибокій та всебічній угоді про вільну торгівлю (GVZT). Це означає, що тимчасові умови, що діють протягом трьох років, перетворюються на стабільні та юридично фіксовані механізми двосторонньої співпраці між Україною та ЄС.
Глибока і всебічна зона вільної торгівлі (GVZVT) – це не просто інший торговий інструмент. Це стратегічна рамка, яка закриває економічну інтеграцію України на внутрішній ринок ЄС. Ось чому фокус на переході від автономних заходів до повної реалізації DHWC – це не крок назад, а потужний прогрес.
DHWC охоплює набагато більше, ніж просто скасування обов'язків. Це гармонізація регуляторної політики, стандартів якості, технічних стандартів та процедур сертифікації. Це дозволяє українським виробникам працювати за правилами, які відповідають європейській мові, і відкриває нові можливості на ринку, де існує висока конкуренція, але також значний попит на якісну продукцію.
Завдяки DHWC, Україна має шанс не лише експортувати більше, але й поглибити виробничу співпрацю з європейськими компаніями, залучити інвестиції в модернізацію своїх галузей та закріпитися в європейських ланцюгах поставок. Ось чому завершення АТЗ та перехід до GVZT слід сприймати не як втрата уподобань, а як новий рівень відповідальності та можливостей.
Політичні наслідки рішення Європейської Комісії не можуть бути ігноровані. В останні місяці суперечки щодо імпорту сільського господарства з України посилилися в ЄС, особливо на тлі протестів фермерів у кількох державах -членах. Це створює тиск на європейських політиків, які змушені шукати компроміси між підтримкою України та захистом внутрішніх ринків.
Рішення не продовжувати АТЗ було спробою знайти рівновагу. З одного боку, він демонструє, що ЄС не має наміру відхилятися від підтримки України. З іншого боку, він підкреслює, що ця підтримка повинна перейти на формалізовану, прогнозовану площину, яка враховує як українські, так і європейські інтереси.
Уряд України, зі свого боку, наполягає на необхідності продовження “відмови від торгових віз” щонайменше на 2025 рік. Однак, навіть якщо АТС буде завершено, українські чиновники разом з представниками ЄС вже працюють, щоб уникнути повернення до попередньої моделі торгівлі. Це своєчасне оновлення умов DHWZVT, а також надання технічної допомоги українським виробникам для адаптації до нових правил.
Для українського бізнесу ключовим завданням у наступному році буде адаптація до вимог, що міститиме нову версію DHW. Це стосується не лише великих експортерів, але і для малого та середнього бізнесу, який часто не має достатнього ресурсу для швидкої модернізації процесів.
Необхідно провести повний аудит відповідності виробництву європейських стандартів, вивчити нові вимоги до сертифікації, маркування, екологічних стандартів. Крім того, необхідно інвестувати в навчання персоналу, покращити логістику та оцифровку операцій.
Держава в цьому процесі повинен бути не лише регулятором, а й активним партнером. Залучення європейських установ до програм технічної допомоги, створення платформ для обміну досвідом та найкращими практиками – все це має бути частиною нового підходу до торговельної політики.
Рішення ЄС про завершення автономної торговельної діяльності створює унікальне вікно для України. Йдеться не лише про інтеграцію торгівлі, а про якісну трансформацію національної економіки. Це шанс позбутися експорту сировини, перейти до високої моделі та підвищення конкурентоспроможності.
Україна має всі передумови, щоб стати повним учасником європейської економіки: географічної близькості, людського капіталу, промислового потенціалу. Все це повинно бути посилено за допомогою продуманої політики реформ, систематичної підтримки експортерів та активного діалогу з європейськими партнерами.
GVZT – це не просто угода. Це дорожня карта для економічної стійкості, розвитку та процвітання. Ось чому ключовим завданням є не боятися змін, а вміти їх використовувати.
