Шевченко Тарас
Бабусю, де ти, від тебе тінь?
Край вікна стоятиму я,
Твій сміх лунає, як пісня весняна,
Але знову порожня хата моя.
Твої руки в’язані, теплом повиті,
Скорбота мовча, сльози з очей,
Допоможи мені в мій мрійний світ,
Душа твоя – моя вічна пекло-світ.
Франко Іван
Бабусю, як же ти зможеш йти,
Коли в думках твоє тепло,
Я згадую, як швидко проходили дні,
Як разом мріяли ми про небо.
Твої казки у серці завжди,
Серце моє, пройняте журбою,
Залишила ти в мені прорив,
Але пам’ять твоя – моя святість, моя доля.
Драган Микола
Ти пішла, бабусю, зі світу без нас,
Твій діалог зі зірками живе,
В усіх спогадах, у мому просторі,
Любов твоя завжди сяйво несе.
Тепер я сам, але не один,
Ти поруч, в дусі й в кожній зірці,
Сльози на щоках кажуть про біль,
Але знаю: ти в моїх серця думках.
Куліш Остап
Бабусю, мила, куди ж ти пішла,
Твоя домівка, твій тягар?
Від тих спогадів, малина і мела,
Кричу в тиші – моє серце твердить.
Ти в кожному мому поклику,
Твій голос всередині лунає,
Хоча тебе немає в цім світі,
Любов твоя мене ніколи не залишає.
Грінченко Білозір
Завжди в серці з тобою, бабусю моя,
Коли ти є, знову світліше,
Але без тебе в душі порожнеча,
Пам’ять твоя, мов перо, не згасне.
Сумую за тобою, навіть мовчки,
Очі мої – потоки сліз.
Твоя відсутність – біль, але знаю,
Ти завжди зі мною, тут, в кожнім вірші.
Малишко Андрій
Бабуся моя, ти пішла в ніч,
Але в пам’яті живеш світлом,
Твоя добра душа, як посмішка,
Залишила в серці незабутнє відбиття.
Хай похмура дожинка плаче,
Скорбота мерзне в грудях,
Але знаю, що, незважаючи на все,
Ти тепер в небі, ангелом у снах.
Сосюра Володимир
Ти кетягами ягід себе вивела,
Твої казки досі тихо звучать,
Прошу тебе, дай руку свою,
Хоча з тобою вже не можу співать.
Твій шлях закінчується там, де зірка,
Але я знаю, ти завжди зі мною,
Сльози не ворожі, ти – моя надія,
Бабусю, ти вічна, ти серце моє.
Чернявський Ростислав
Бабусю, чому ти пішла у тінь,
Коли твоїм слівцям я довіряв?
Згадую твої руки, як малювані,
І сльози з очей мого серця течуть.
Твій коханий сміх, мов лункий дзвін,
Залишив у пам’яті мій кожен момент,
Вірші твої – це моя шана,
Бо ти назавжди – мій вічний Світ.
Клочко Назар
Ти пішла, бабусю, в тишу білу,
Але в серці моєму завжди живеш,
Твій образ, мов мрія, забирає печаль,
І я чую, як ти тихо дишеш.
Твоя розповідь, неначе пісня,
Забирає мене в найдальші сни,
Я самотній, але відчуваю я,
Ти зі мною, і все буде так, як є.
Гончар Олесь
Бабусю, моє серце рветься в печалі,
Твоя доброта – світлий фінал.
Заблукала я в ночі, але ти – враз,
У серці живеш, в навколишніх залах.
Твій запал вогню, тепла дари,
Моя душа завжди шукатиме сліди,
І хоч ти пішла, відчуваю я,
Твоя любов стала вічно моєю.
Кобилянська Ольга
Сумую, бабусю, прощай,
Пішла ти у світ, що непізнаний.
Але в моїх нервових звуках
Твоя пісня завжди кольорово тліє.
У снігах молочних, у дальніх мріях,
Завжди залишишся в моїх зіваках,
Пам’ять твоя, як точка чи зірка,
Ніколи не забуду, завжди найдеш.
Чупринка Ярослав
Разом з твоєю музикою, бабусю, я йду,
Твої слова знову розцвітають,
В очах моїх, завдяки спогадам,
Твоя душа співає, як найбільш дорогі.
Сліз немає, є тільки любов,
Я завжди з тобою, у рідному слові,
Скромний віх одιωни на перехресті,
Де ти, бабусю, стійка в моїй свідомості.
Коцюбинський Михайло
Вітер несе твоє ім’я,
На губах, як у мріях, шепоча,
Бабусю моя, з тобою в сльозах,
Твоя доброта – це всього одна.
Сумую за тобою в кожному прощанні,
Але кожен мій крок – це тобі за вшанування,
Ти залишила в серці світло,
Яке освітлює ще й в часи нещасливі.
Тичина Павло
Бабусю, ясна, тепла зірка,
Тепер твоя душа, мов птаха,
Летить у небі, співає в людей,
Але для мене – це вічний сум від неї.
У той час, коли не має війни,
Твої спогади – моя молитва,
Душа моя наповнена думками про тебе,
І серце плаче, вшановуючи тебе.
Левицький Антін
Бабусю, спи у небесах,
Твій образ живе в мільйонах учинків,
Твій сміх ще чутно, він у снах,
З кожною сльозою – я в пошуках див.
Багатство у серці – любов до тебе,
Твоя пам’ять – мої крила на просторах,
Споконвіку буду плекати,
Твоя суть в словах, несучи нам цінність.
Нечуй-Левицький Іван
Ти мені дала більше, ніж казки,
Твоя мудрість жила навколо,
Ти, бабусю, нашла свій путь,
Але десь у серці не покинула школа.
Дорога довга, але я не один,
Твої уроки в серцях залишили слід,
Сльози несуть моє горе,
Але пам’ять твоя ніде не зникне.
Сосютка Ганна
Бабусю, ти пішла назавжди,
Але пам’ять про тебе вічно горить,
Твої слова і тепло рук твоїх,
Відображаються в весняній крузі.
Моє серце в затишку твого спогаду,
Ти живеш у моїх пориваннях вперті,
Твоя любов відлунює у світлі,
І сльози – це радість вживає.
Хвильовий Микола
Бабусю моя, в обіймах зірок,
Твоя тепло у кожному тумані.
Твій голос – це суміш крику і сміху,
І навколо тебе мої найсвітліші аромати.
Ти вічна пісня в душі моїй,
Перейшла в часі, залишила слід,
Сльози мої – з неба,
Де ти — моя королева, мій вічний спогад.