Ковальчук Олена
У вечірній тиші мрію я,
Десь там, де не спить зоря.
Твій голос лине крізь роки,
Немає більше мами, лише спогади.
Ти в кожній пісні, в кожнім сні,
Тополі шепочуть про тебе мені.
Я зберегла у серці тепло,
Твоїх слів мудрість у кожному слові.
Ткаченко Сергій
Пам’ять про тебе, мама, жива,
Словами зберігається моя любов.
По слідах твоїх йду, не боюся,
Кожен мій день — то твоя безмежність.
Ти в кожнім дотикові вітру,
В тумані ранкових весняних днів.
Я зберігаю твою ніжність,
У серці моєму вічні твій слід.
Лісовий Іван
В мому житті твій залишився відбиток,
Ні свято, ні радість не дасть забути.
Коли мій шлях тьмяніє знов,
Ти, мама, завжди освітлюєш новий день.
Твоя усмішка, мов сонце, гріє,
Твій запах квітів у полі цвіте.
Я пам’ятатиму, поки дихаю,
Ту мить, коли ти мені сміялася.
Дорошенко Марія
Спомини про тебе, мов зірки вночі,
Тихе сяйво любові, у серці — у ключі.
Ніколи не зникнеш, лиш із пам’яті,
Твій сміх грає в моїй душі, немов вітри.
На твоїй стежині тепло йдучи,
Я мрію, що ти поруч, у любові — не в тіні.
В твоїх очах завжди жага до життя,
Я буду з тобою, поки буде життя.
Соловйова Катерина
Ти колись вела у світ, та вже пішла,
Але сліди твої у пам’яті жива.
Я зберігаю їх у глибині душі,
Ти — моя зірка, моя радості ключі.
З твоєю любов’ю все стає ясним,
Хоч ти не поруч, та відчути — не забув.
Я буду шанувати все, що дала,
Бо ти навчила, як любити сама.
Сидоренко Андрій
В травішках літа шепоче твій дух,
Твоя відвертість — мов води струмок.
Я пам’ятаю, як обіймала,
У думках твоїх ласкавих потоки.
Спогад про тебе — це вічний вогонь,
Він заліковує рани, несе спокій.
Життя змінюється, та я зберігатиму,
Твої уроки, твій світ, мамо, назавжди.
Коваленко Анна
Коли осінь вкраде сонце ясне,
Я чую твій сміх, як ніжний, тихий дзвін.
Ти в листі, що падає з дерев,
У пам’яті моїй — ти живеш до сих пір.
Мої сльози, як роса зранку,
Вони вартують спогадів ніжних.
Пам’ятаю тебе, мати, повсякчас,
Ти — мій світ, мій вірний спас.
Гнатенко Ярослав
У снігах зимових чую твій крок,
Твою усмішку у голосі вітру.
Не зникнеш, мати, в зчапаних мить,
Аж поки в душі любов твоя радіє.
Спогади про тебе — то ніжний сад,
Квіти пам’яті розцвітають в днях.
Я пишу тобі вірші, тихо, без слів,
Бо ти завжди живеш у мені, у снах.
Кравченко Олег
З тобою, мамо, наша історія так плине,
Кожен день без тебе — мов безмісячна ніч.
Але в пам’яті твої слова,
Тепло, що плекає, зберігає завжди.
Ти, мов зірка, у небесах гориш,
Я вірю, що ти завжди поруч,
Твоя мудрість веде в бій,
Я буду пам’ятати тебе, мій дорогий світ.
Бойко Ірина
Коли сльози ллються, мов дощ,
Я думаю про тебе з великим бажанням.
Ти у всьому, що маю, моя материнська душа,
Спогади про тебе — саме тає, жива.
Твій сміх — це компанія на вечірній зорі,
Я зберігаю всю ту ніжність, що ти дарувала.
Нехай суть твоя живе в мені,
Пам’ять про тебе — це моя перша мета.
Паламарчук Святослав
У сторінках життя розгортається твій шлях,
Кожен дотик — мов промені весняного дня.
Ти живеш у диханні світу і вітру,
Твоя любов — це подарунок, найвищий з усіх.
З роками пам’ять твою буду зберігати,
Кожен спогад, як мелодія, цінна для мене.
Ти — моє все, мати, назавжди в серці,
І з тобою буду, коли ночуватимуть темряви.
Левченко Тетяна
Ти, мамо, в снах моїх з’являєшся знов,
Немов вітрець приносиш вісточку з небес.
Спогади про тебе — це безкрайні поля,
Де цвітуть мрії, де йдуть шляхи любові.
У радісних звуках, у тихих словах,
Я відчуваю, як ти ведеш крізь страх.
Серце моє переповнене ніжністю твоєю,
Я буду пам’ятати тебе, пока ще не спатиму.
Яснопольський Роман
В кожній миті, що минає водоспадом,
Ти живеш, мамо, у моїх спогадах.
У ніжному дотику, в срібленні зірок,
Твоя любов — це світло, мій святковий звук.
О, як я тебе чекаю у снах
На цих безкрайніх просторах далеких.
За мить зустріч — знов разом бути,
Твоя любов — це німа, та щира мрія.
Кириленко Владислав
У відображенні сліз, у безмежжі ночі,
Я відчуваю, як ти плекаєш мої сни.
Моя ласкава мама, в серці живеш,
Твій урок — це світло в моїй тіні.
Спогади про тебе, мов зірки,
Вони ведуть мене крізь кожний день.
Я зберігаю твій дух, твою красу,
Бо ти — моя суть у всьому, що я є.
Громов Руслан
Ти, мама, залишила сліди на землі,
В твоїх словах — безмежний запас.
Я сію твій розум і любов в собі,
В пам’яті твоїй мрії ростуть разом із нас.
Кожне слово твоє, як чарівний вірш,
Наповнює мене силою і надхненням.
Спогади твої — то пісня вітру,
Вони завжди зі мною, в моєму житті.
Сосновий Михайло
Коли вечір тихий у саду,
Я чую, як ти шепочеш у тиші.
Моя улюблена мама, ти живеш у мені,
У серці з любов’ю зростають твої спомини.
Спогади про тебе — це простір безкраїй,
Ти — мій захист, моя мрія, моя опора.
Моя душа в тобі, а ти в мені,
Безкінечне коло любові, де мені — вірити в сни.
Костенко Антоніна
Коли зима спустилася, мов тінь,
Я згадую про тебе, неждану, рідну.
У кожній сніжинці, у кожнім звуці,
Твоя пам’ять зігріває, мов промені світла.
Ти — невидима силою мойого життя,
Твоя любов в повітрі майоріє,
Я буду зберігати все, що від тебе,
У назавжди живому пульсі моєї надії.