Українська металургійна промисловість, яка десятиліттями була залежністю від національної економіки, продовжує функціонувати навіть у найскладніших умовах. Незважаючи на велике масштабне руйнування промислової інфраструктури, перебої з енергопостачанням та мобілізація значної частини працівників на фронт, металурги знаходять силу для зберігання виробництва та підтримки експорту. Це свідчення не лише економічної стійкості, але й глибокого патріотизму працівників галузі.
Металургія, яка традиційно становить основу промислового експорту України, залишається одним з головних джерел валютної заробітки. На тлі скорочення багатьох секторів економіки саме сталеві підприємства частково підтримують виробничі потужності, які підтримують Україну на плаву в глобальній ланцюжку постачання сировини для виробництва. Роль української сталі та заліза особливо важлива для європейської промисловості, де ці матеріали використовуються в автомобільній, інженерії та будівництві.
8 травня Європейський парламент прийняв рішення про продовження “торгової візи” для українського експорту сталі та праски ще три роки – до червня 2028 року. Це означає, що обов'язки та квоти на відповідні продукти залишаються скасованими, як це передбачено в попередній версії правил щодо автономних торгових заходів (ATM), чинності з червня 2022 року.
Цей крок є підтвердженням системної підтримки, яку ЄС надає українській галузі. Брюссель підкреслює, що рішення є суто стратегічним. Європейський бігун парламенту Карін Карлсбро наголосив, що мова йде не про благодійність, а про взаємовигідну співпрацю. Зрештою, європейські країни отримують доступ до важливої сировини, підтримуючи галузь, яка забезпечує робочі місця в Україні та є ключовим фактором її економічної стабільності.
Рішення про продовження режиму без обов'язку було прийнято 354 депутатами Європейського парламенту. 147 проголосували проти, а ще 53 утримувались. Незважаючи на неоднозначну реакцію частини Європарламенту, результат голосування демонструє стабільну більшість, яка підтримує Україну в умовах продовження війни. Той факт, що таке рішення приймається в рамках тривалої стратегії співпраці, свідчить про політичну волю Брюсселя для збереження економічного фронту України.
Рішення має набути чинності після координації з Радою Європейського Союзу, але цей процес вважається технічним. Європейська комісія вже заявила, що довгостроковий механізм економічної інтеграції України на європейський ринок, який охоплюватиме не тільки металургію, але й інші критичні галузі.
Збереження режиму, що не містить обов'язку, є критичним для українських металургійних підприємств. Умови війни значно складна логістика, збільшила вартість транспорту та страхування товарів. Продовження “відмови від торгових віз” компенсує деякі з цих збитків і дозволяє бізнесу залишатися конкурентоспроможними на ринку ЄС. Відсутність обов'язків та квот дозволяє експортувати більше продуктів, що, в свою чергу, сприяє отримання валюти, зберігання робочих місць та підтримання податкових надходжень до бюджету.
На практиці це означає, що українські компанії, які експортують металеву продукцію, можуть планувати свою діяльність з більшим горизонтальним баченням, вступати в довгострокові контракти з європейськими партнерами, розширюють обсяги виробництва, інвестують у модернізацію обладнання та зберігають кваліфіковану працю.
На додаток до продовження “відмови від торгових віз”, Україна активно працює над підписанням SO -зведеної “промислової відмови від візи” – угоди, яка дозволить українській промисловій продукції вільно обертатися на європейському ринку шляхом взаємного визнання технічних стандартів. Це буде наступним кроком до економічної інтеграції і дозволить українським підприємствам брати участь у ланцюгах доданої вартості в ЄС.
В майбутньому такі рішення не тільки зміцнюють економічну незалежність України, але й створюють умови для відновлення після воїни, де галузь відіграватиме ключову роль. Підтримка ЄС у вигляді спрощеного доступу до ринку є доказом довіри та визнання стратегічного значення української економіки.
