Шевченко Тарас
На аркуші білість гляне,
Словами мрії, тінь і світло,
Де рими ніжно звуться,
І строки струнко йдуть у ритм.
Тоді візьму сокиру слів,
Задумки втілю в образи живі,
В душі зазвучить епопея,
Як скласти вірш — любов в труді.
Франко Іван
Схиливши голову, поет пише,
Від серця до паперу, шлях нелегкий.
Словами малює картини,
Кожен рядок, немов, з небес пшениця.
Ловлю думки, що в’ються в хмарах,
Ніхто не знає, як збудити їх.
Так вірш складається, наче мрії,
Відгук душі, що заходить у сні.
Лесі Українки
Я ухоплю мить мовчання,
Коли натхнення шепоче вітру.
І слово в образах сплітається,
Як зима з весною в ігрі.
Тут розцвітає мова в радість,
Там сум висипається на лист.
Поет, юначе, вчися віршувати,
І серце своє зверни на ноти.
Коцюбинський Михайло
В тиші я вклонюся природі,
Звук пензля з рядком в уху грає.
Як скласти вірш — це мистецтво,
Которе серце наше не забуває.
Думки, як бджоли, літають у мріях,
Римовані крила до світу мчать,
Слова, мов зірки, катапультують на небі,
У кожному рядку — життя в снах.
Винниченко Володимир
Творю я, як сам собі, світ,
В серці поета — безліч шляхів.
Струни думок від серця звучать,
Кожен вірш — це доля й потік.
Від невідомого завжди йдуть слова,
Начерк у спогадах запалює нове.
Зберу я ті квіти у своєму вірші,
Що ростуть в душі моїх мрій палкого.
Ольжич Олег
В серці тихо шепоче річка,
У тернах віршів заколисує.
Мелодія тиха, як нічна зірка,
Так складу вірш, щоб світ зрозумів.
Кожне слово — це подих весни,
Кожна рима — це дотик душі.
Вперше, вдруге, втретє — важливо,
Цей шлях — надії й кохання стежини.
Тичина Павло
На папері два рядки з’явились,
Із них розцвітає вірш святиня.
Слова, мов пташки, в небі заграли,
Душа моя — в переливі тишини.
Рука мого письма шепоче,
Звої з мрій я віддаю римам.
Вічність, що в літах зберігається,
Складу я вірш, поетичний цвіт.
Хвильовий Микола
Час, як пісня, лине безмежно,
І в римах лабіринтів я тону.
Дослухаюся до хвиль його ніжних,
Словами мрію — це вічна гра.
Коли натхнення, як сонце, сіяє,
На білих сторінках з’являються сни.
Як скласти вірш — у серці питаю,
І в відповіді — надія й вірність.
Сосюра Володимир
Вітри ще гомонять в самоті,
Я сідаю з пером, з думками в собі.
Вірш — це пісня, що зроджується,
І римами світ бачить древність жити.
Лише у словах — безсмертність глибока,
Кожен рядок — це крок у життя.
Розчинимо разом невидимі кайдани,
Слова натхнення, мов зорі, сіяють.
Грінченко Борис
До вірша я дійду через сни,
Слова, що плетуться, на серці бережу.
Думки — як річки, що течуть у вічність,
Молодість поезії — в погляді твоєму.
Кожен рядок — це джерело,
Де дух живе в ритмі хвилин.
Складу я вірш, що світить на світ,
Живе в словах, що б’ються в радість.
Кравчук Степан
Лише з натхненням серце зажигається,
Гляди у простір, там мрії летять.
Кожна рима — це часточка мене,
Вірші живі, що у мене зібрані в ряд.
Теплі спогади, як пісні, співають,
І муза зі мною, не йде в тінь.
Як скласти вірш — не лише навчаю,
Відкриті думки, що летять у серцях.
Зеров Микола
Слова — це крила, що шепчуть мрії,
Я в римах плекаю невидимі мости.
Вірш як емоція з серця злітає,
Несучи на крилах весну нові.
Погляди в небо, там спогади мандрують,
Кожен рядок — найкраща подія.
Як скласти вірш — в п’янкій грива,
Творення мистецтва, де серце живе.
Симоненко Василь
У рими сум і радості свічки,
У рядках — душі кроки в тиші.
Вірш — це сміх крізь сльози,
Краса століть, що ми охопили.
На сіні слова, як зірки блискучі,
У висоті сонця, ми мандруємо.
Як скласти вірш, запитай свій розум,
Хай серце води світлом перетворить.
Кобилянська Ольга
Тіней від спогадів між рядків,
Я в серці їх тримаю, мов із слів.
Вірш — це подих вітру в пустині,
Там розцвітає надії лінія.
Слова, які стукають у домі душі,
Гармонія звуків в моїй уяві.
Як скласти вірш — мистецтво любові,
В кожному рядку — ще один погляд на світ.
Малишко Андрій
Поет, узявши перо в руку,
Намалює світ у словах і зітханнях.
Вірш — це гра таємничого кольору,
В римах живе найглибші відчуття.
Через мову серце відзивається,
Саме в рядках забобонно закручено,
Як скласти вірш — на вітрах фантазії,
Всі ми разом — в одвічному дотикові.
Твердохліб Алла
На сході думок, що витають,
Там пшениця зріє в теплій жарі.
Вірш пишу з любов’ю та ніжністю,
Слово живе в моїй душі, немає бучі.
В кожному дотику рука залишила,
Слова, як тіні, малюють життя.
Як скласти вірш — це вчення вісті,
Де серце ллється в римах надії.
Вітейко Олег
В обіймах фарб сім’ї слів,
Складу я вірш і не боюся.
Думками мандрую крізь вічність,
Де враженням малюю безмежжя.
Словами щастя, віри та болю,
В серці поета — Всесвіт без зайвих слів.
Як скласти вірш, це мандрівка,
Дорога душі, що завжди в плачі.
Забужко Оксана
Складові рядки, як світла зоря,
Я в них відкриваю загадки життя.
Вірш, про що мрію, про що мовчу,
З кожним словом – укаже мені шлях.
Складаються мрії у вечірньому свічаді,
З ритмом серця я витаю у словах.
Як скласти вірш — це пошуки пісні,
Пориви душі у простеженні вітрів.