Коваленко Олена
Там, де спогади, мов зорі,
Світять тихо у нетрях душ,
Відійшли в вічність, в часі зоре,
Та залишились, як живий гуш.
Шевченко Андрій
Вітер шепоче, сумно й тихо,
Засинають дні, мов в тумані,
Ті, кого немає, в серці лихо,
Пам’ять світла, слава безкрая.
Мельник Дарина
Стоїть в саду стара верба,
В її тіні, де тепло й спокій,
Згадую я тих, хто десь далеко,
В небо злетіли, невидимо, в покій.
Петров Сергій
Листопад листя тихо скидає,
Вітер минає, гіркий слід,
Спогади, як мати, чекає,
Вірю, що зустріч ще буде, так, буде підсуд.
Кравченко Тетяна
Тихо краси, тихо смутку,
Кожен, кого пам’ятаємо, живий,
В серці залишаємо ніжну муку,
Пам’ять – це дар, а не час, а не гріх.
Лисенко Володимир
Вічність. У ній кольори минулого,
Тих, хто відійшов, я зберіг,
Тихий шепіт мрій не зник,
Наче зірка, що кличе вперед.
Іваненко Наталія
Сонце заходить за обрій,
Тіні танцюють у вечірній сині,
Ті, хто відійшов, не підуть,
В наших серцях – їх вихрій.
Бондаренко Павло
Ми на землі, а вони в небесах,
Їх усмішки — у спогадах живуть,
Відійшли, але з нами в серцях,
Збираємо крихти дощів і снів.
Гнатенко Анна
Пам’яті свічка на столі,
У тиші вечірній затихла,
Минуле — як ріка у полі,
Тих, хто відійшов, ніколи за віки.
Кисельов Олексій
На кладовищі вітри шепочуть,
Та лунає пісня пам’яті сліз,
Тих, хто любив нас, відпускають,
В їхніх снах залишився брудний бір.
Самйленко Галина
Вітер несе наші слова,
Тихо прощаємось з тими,
Хто не повернеться, але живе,
В нашій пам’яті, вже в безсмертній тиші.
Цибенко Олександр
На українських полях — сліди,
Тих, хто відійшов, в серцях квітне,
Не примарні спогади — вікна до людини,
Вони і далі в нас, поки світло рідне.
Біловол Лариса
Сказати важко всі слова,
Та вчимося цього кожен день,
Тих, кого немає, пам’ять жива,
Їхнє тепло обіймає, як пісень.
Чумак Дмитро
Палають свічки на столах,
Де сум і радості сліди,
Ті, хто відійшов, в серцях — оаза,
Залишили мазок тепла, відроджені.
Морозенко Євген
Летючі думки, мов птахи,
Розносять спогади епохи,
Тих, хто відійшов в інші світи,
В наших думках вони ніколи не зникли.
Вербицька Оксана
Зорі міняться, а пам’ять — вічна,
Спогад – це те, що залишається в нас,
Тих, хто залишив нас, у світі непевному,
Любов їхня — як завжди, з нами, як зраз.
Лерчук Григорій
Тиха річка минає луг,
Світить вечір, тихий і спокійний,
Ті, кого любили, в серцях держим,
Як привітання, залишили нас рідний.
Яценко Марія
Ми не квапимось до прощання,
Їх голоси всюди чутній,
Відійшли, та без розуму,
В серцях залишилась їхні пісні.