Тичина Павло
Мелодії вітру, звучання вічності,
Тепло ланів радісно веде,
Павло, у словах твоїх –
Душі нашої глибина, що в небі зве.
Кравець Світлана
Сонця промені на зорях радіють,
Тичини вірші в душі п’ють,
Вони, як річка, без краю течуть,
У них – серця народу, що вміють.
Сидоренко Олексій
Поет у вечір, мов зірка ясна,
Тичина в душах вітри завідує,
В словах, що зливаються в пісню,
Поезія – мова, що не зникає.
Левченко Марина
У тернах думок, у небі слів,
Вільний художник, що дума виводить,
Павло, твій стиль – це жайворонок в висі,
Твориш з хмари, з трави, з свободи.
Гончаренко Василь
Крізь небесний міст, поміж світлом днів,
Тичина веде у простір мрій,
Вірші зазвучать, немов нежданий душ,
Творець, що живе в незабутніх святах.
Коваленко Ірина
Борозни часу, сліди твої,
Вони, як вогні, ведуть у глибину,
Павло, я чую твої звуки в словах,
Ти – поет, що у нас не згине.
Чорнобровий Антон
Занурююсь в світло лункого раю,
Тичини вірші, як пісня з весни,
Вони, мов струна, в серці моєму,
Звучать про любов, про спогади і сни.
Панченко Надія
Костромки думок, вони багаті,
Павло, твоя лексика – безмежний океан,
Звучать твої вірші, мов хвиль удар,
Відгомін історії, вічний поклон.
Гайдай Олег
В ритмі серця, у ритмі землі,
Тичина, ти – втілення творчого світла,
У словах твоїх – вічна весна,
Ти уважаєш свідомість у всьому живим.
Татаренко Олена
Ріка снів, таємниць глибочині,
Ти, Павло, у нас, як вітер у келіях,
Речі твої, немов зірки у небі,
Суть глибини, що не зможемо згасити.
Шевченко Ярослав
Тичина у словах, крізь тіні мрій,
Все, що в серці, він в небо несе,
Заслуга віршів, сплетених у музиці,
Вихитує нас у безмежній еміграції.
Лисенко Галина
Крізь простори, де ехо дзвенить,
Тичина, з тобою вірші ми бережем,
Твоя поезія – це код українства,
Вона в ритмі наших душ живе.
Костенко Артем
Чую я голос природних вітрів,
Тичини вірші, як пісня весняна,
Вони в кожному слові живуть,
Забути про їх, як забути про радість.
Корнієнко Зоряна
В неосяжності, у ритмах слів,
Тичини вірші – як зоряне світло,
Вони натхнення, яке не зникне,
Сподіваючись, що вони нас ведуть.
Заболотний Василь
Тайна звучань у фразах,
Тичина, в тобі кожен рядок,
Словами тебе відзначимо,
Ти – наш витвір, ти – наш слоган.
Гриценко Софія
Серед квітів, у загублених шляхах,
Тичина, зв’язок наш з минулістю,
Вірші твої лікують, творять міста,
Глибина в словах серце піднімає.
Степаненко Олександр
У світі традицій та старих стежок,
Тичини вірші – нота прощання,
Ти, мов мелодія, у часі живеш,
І в нас твої слова вічно лунають.
Нагорний Андрій
Частина надії в шляхах презенту,
Тичини твори – так, життя обертати,
Вони в родині, в серці і далеках,
В них глибина незбагненна й свята.
Литвиненко Людмила
У полях перших весняних,
Що в серці, в глибиних думках,
Ти, Павло, незмірна зірка,
Твої вірші – вічність у дзеркалах.