Тарасенко Іван
У парку водограй плеще,
Голубка зранена лежить,
Її пір’я вітер мчить,
Спогадів гірка печаль,
На серці мить немов печаль.
Левченко Олена
Зарізана голубка в сльозах,
Серед фонтану, серед хвиль,
Слухає шепотіння трав,
І водограй ніколи не спить.
Він кличе, та її вже немає.
Коваленко Сергій
Срібний водограй танцює,
Знищена надія – голубка,
Її очі, як два моря,
Споглядали в безодню тиші,
І світ загинув у бездні.
Грищук Анастасія
Водограй співає гімн,
Голубка зарізана в траві,
Хто рве душу, хто викрадає,
Смерть жорстока і безжалісна
На шляху до свободи – слід.
Дорошенко Володимир
Сумніви тіней в водограї,
Голубка згасла, ні живою,
Звук води нарікає на втрату,
Тихо звертаючись до неба,
Щоб знов повернулася б купіль.
Сидоренко Катерина
За бурхливим водограєм,
Зарізана голубка млосно,
Шепіт вітру, ритм долі,
Та знову лине серце в порив,
В безмежність – та не злетів.
Мельник Роман
Там де водограй звучить,
Зарізана голубка мертва,
Вона шукала щастя,
На крилах сльози, в звуках води,
Поразка звучить у тиші.
Федоренко Марія
Захований у водограї,
Зарізана голубка кличе,
Сутінкові неба душі,
Вода пестить, та нічого
Не зможе зносити втрату.
Гончаренко Олексій
Голубка, розп’ята на муки,
Водограй шумливою піснею,
Нехай забере, нехай упаде,
Горе моє у водну пелену,
Вечірній світ, вражений красою.
Стовпняк Ірина
Серед струмків водограю,
Голубка тихо спить,
На її серці-радість,
А в воді залишився біль,
Спогади, уроки любові.
Бондаренко Сергій
Вода плескається, мабуть, весело,
Але голубка вже не з тих,
Її серце в мирі з тими,
Хто забув, хто не віддає,
Мов живе – вільне – радісне.
Костенко Тетяна
Фонтан ллється, тиха злива,
Голубка зникла – небуття,
Її краса – тепер у пам’яті,
В водограї – зліва і справа,
Плаче світ; один залишився.
Черненко Ярослав
Там, де водограй розкриває,
Голубка згасла – півсвіт,
Сумно в серці, вразлива доля,
На сльозах не видно дня,
Тільки вода тримає тишу.
Ярошенко Надія
Летючі луги, водограї,
Голубка стереглась вийти,
Серед хвиль закінчення пісні,
На краях струмків – відлуння,
І знову мертва мрія в сні.
Гавриленко Олег
Зранена голубка на траві,
Водограй тримає в собі,
Слухає, як шумить безодня,
Краса зникла, не прийдеться,
Тиша відлунює світлом мрій.
Копилова Алла
Зарізана голубка – мов ікона,
В водограї мрії плинуть,
О, в глибині болі – мрії,
Серед спогадів, що не дотронуться,
Співи тихих сліз знов загують.
Бабенко Олена
Де ж ти, водограю, моя втіха?
Голубка, ти стала тінню,
Летючі мрії перервали,
Ти в безодні тихо спилася,
Серед зразків та спогадів.
Левицький Андрій
Водограй загучав у почуттях,
А голубка – символ забуття,
Не зможе серце вшановувати,
Усмішка зникла, тягар завикла,
Тільки вода чує ехо втрат.