Коваленко Олена
На лузі зацвіли васильки,
Вітри шепочуть їм про сни,
Пронесем їх у душі далі,
Розкажемо про них весни.
Сині, як небеса влітку,
Завжди пам’ятають про нас,
У кожному серцевому стуку
Васильків розцвітає час.
Лисенко Андрій
Васильки – це мрії в полі,
Вітри їх танці колишуть,
Де душа моя спочиває,
Де світло в небесах дише.
Сині, як дружба, як ласка,
Вони сміються у траві,
Запрошують до себе в казку,
Васильків поля живі.
Черненко Тетяна
Летять вони, чарівні,
Над землею, де звіри сплять,
Васильки, як серце, вірні,
Буде вірнішим наш свій шлях.
Розквітніть, мої квіти сині,
Нехай серце ваше знає,
В любові, що росте, і нині,
Васильки мої – доброта в умі.
Іванченко Сергій
Васильки у полі,
Синя хвиля, ніжна,
Кожен з них, як думка,
У безкрайності глибока.
В замислі про майбутнє,
І про те, що нас чека,
Ці квіти – мрії, в будь-якому,
Проміж нами тиша й тепла.
Петрів Маряна
На світанку в небесах,
Васильки горять, мов вогні,
Вони дарують спогади,
Про весну і веснянки.
Всі мрії з серця до неба,
Збираються разом у ще,
Васильки, як наші надії,
Вони крокують в життя колесо.
Громова Світлана
Васильків синя казка,
Спогад щастя на землі,
В характері є в них ласка,
На полях, де радість в пісні.
І у вітрі чую музику,
Ці квіти мелодійно співають,
Сонце грає в живу картину,
Васильки, під місяцем, знайшли.
Мельник Тарас
Трави колишуться,
Васильки в гаю співають,
Слово щире в тиші ллється,
Насичує їм серця.
Глибоко в мені лишилося,
Тієї сині голови,
Васильків будь-які спогади,
С яскравими мріями завжди.
Кравченко Оксана
Васильки, як спогад,
У пам’яті мого краю,
Нехай розцвітуть навесні,
Схиливши ніжно свої раді.
Сині лагідні думки,
Летіти хочеться в круговерті,
Васильків чудесний світ,
Нехай живе у серцях нових.
Завируха Валерій
На лузі – многи прийдуть,
Васильки весело шумлять,
Серед поля, де йдуть квіти,
Вони коли не – рідні сплять.
Гублять себе в небесах,
Синь, що давала надії,
Васильки, як наші мрії,
Вічно з нами в мандрах ностальгії.
Сидорчук Наталя
У полі, де текуті ріки,
Васильки, мов яскраві сни,
Кожна квітка – знак надії,
Згадка в святах і днинах.
Зігрівають душі та серця,
Васильків пісня з усіх сторін,
У чарівній простоті,
Вони ведуть нас до вишини.
Грушевська Ірина
Васильки, як пісня вітру,
Синь у серце їх ллється,
Вони вносять радість в дім,
І світлом нас наповняться.
На лузі вітри їхата,
Мелодія мрій чуєш?
Розцвітніть в теплій обіймі,
Васильки мої в узорах спокій.
Сметанко Артем
Васильки у далекому полі,
Спогади несуть до гармонії,
Вистраждані з глибини морів,
Вони вносять в серце полум’я.
Запах трав, як мрії,
Усмішки й вітри в їх хвилі,
Васильків вічна краса,
Живе на віки, в світлі у світі.
Вакуленко Ольга
Васильки, безкрайня синь,
На поляни, на полях,
Кожен, як частинка з мрій,
Маска смутку і сміху в руках.
Гадюки в тіні м’яких трав,
Ось-ось піднімуться до несказаного,
Васильки, наші компаньйони,
У піснях будуть жити сміхом.
Садовничий Олег
Васильки, як хвилі летять,
Від лісу до люблю даль,
Слово шепочеться тут,
Піснею летітим до зірок.
Сині, як небі, як чиста весна,
Ваше тепло вносить в казки,
Васильки – це символ діла,
Вони летять до нас навкруги.
Федоренко Віра
На синіх крилах весни,
Васильки колихаються у вітрі,
Квіти, що викликають спогад,
Про тепло й наш дотик у святих.
Вони у сміху, в ніжності,
Пронесені у просторах ночі,
Васильки – відвік бази мрій,
Подарунки вони дарують в серці.
Шевченко Василь
Вам завжди радість несе,
Васильки, в полі зігріте,
Кожна квітка – частинка тепла,
Згадка про літнє щастя лите.
У мріях пахне землею,
Трави ностальгійно звуть,
Васильки, наші квіти,
Серед них, як в цю ніч, я вчу.