Коваленко Олег
Ти вже не прийдеш, синку мій дорогий,
У тиші ночі чую шепіт твій,
Насниться ти, та вранці в порожнечу,
Залишаєш німий спогад, безсмертний біль.
Очі твої, мов зорі, сяяли в нас,
Історія наша сплетена в часи,
Тепер – лиш стіна, де змокріла сльоза,
Ти у вічності, але живеш в мені.
Гончаренко Марія
Син мій, зірко, що згасла в небесах,
Чому ти покинув цю землю в ту бурю?
Де сміх твій, де переплетення шляхів,
Лише безмірне мовчання моїй душі.
Я чую подих – це ти, мабуть, відлітаєш,
Але слід твій лишився, в серці моїм,
Не зітри мій біль, не знищуй любов,
У спогадах твоїх я навіки живу.
Ткаченко Іван
Невагомий вітер у дні тихих ночей,
Спогади линуть, мов вічний ефір.
Тебе вже немає – та серце палає,
Я чую ім’я твоє в кожному сні.
Сину, ти мій вічний, мій гострий порив,
Вранішнє сонце носить твої кольори.
Ти став часткою світу, що зник в небесах,
Твій дух серед нас наповняє життя.
Сидоренко Тетяна
Як виквітла мрія, ти в небі згорів,
Син мій, втілення моїх надій.
Оплакує серце невидима тінь,
Ти, як роса, вранці розтанув у сні.
Твоя усмішка підіймає серце вгору,
Твій голос лунав, як мелодія з долу.
Втрата твоя – це безмірний океан,
Але пам’ять твоя – мій безсмертний канон.
Мельник Олексій
Прощавай, мій сину, вітри поспішні,
Ти жив у нашій любові, в мріях ясних.
Не зможу забути, запхненого в серце,
Твоє ім’я залишається з нами в концерті.
Світанок холодний, а я кожен радість,
Слухаю тиху пісню у пустих просторах.
Ти – моя зірка, тепер у небесах,
А я продовжую шукать твої сліди.
Поліщук Катерина
Ти залишив світ, та в серці живеш,
Моя найглибша раNA – любов і святий гріх.
У кожному шепоті вітру твої очі,
Синочку, без тебе все затихло вночі.
Як птахи злітають, так мрії летять,
А пам’ять твоя, немов вічний листопад.
Ти – незабутній, відтепер вічний,
В моїй душі назавжди, як у хвилях літній.
Ярошенко Наталя
Без тебе, любий, світ став пустим,
Де твоя усмішка, твій голос, твій дим?
Мій маленький герой, що зійшов у небо,
Ти був моїм всім, а тепер – без відлуння.
Теплий промінь сонця в ранковій імлі,
Твої сліди, немов умиротворення в душі.
Згадай, сину мій, ми разом, не самі,
В моєму серці живе твоя пам’ять завжди.
Степаненко Роман
О, сину мій, де ти тепер?
Твій сміх залишився у холодній тіні,
Говорити з пустотою – всміхатися серцем,
В пам’яті твоїй я живу, наче в сні.
Снів немає, лише згадки болючі,
Справжня любов, що вмирає, не має меж.
Сила знову встає, усмішка з неба,
Я чую тебе, мій син, у пісні сердець.
Бойко Віталій
Уви, синку, знову це вітер,
Твій подих у струнах, твоє ім’я в оках.
Вітри заспівали, але без тебе – мовчить,
Кожна зірка в небі – свічка моя знов.
Не вмерли ти, ти в пам’яті свій,
Твій шлях – в серцях, твій дух – в благанні.
Лише один день – і на долоні любов,
Син мій, вірю, ти зі мною навіки живеш.
Литвиненко Ольга
Залишивши сліз, ти пішов у два слова,
Лишив мені спогади, що тяжкі, як море.
Так боляче, мій сину, відпустити в дорогу,
Та безмежна любов проростає з глибини.
Мій чистий ангеле, гордо злети,
У вічності пам’яті ти завжди живий.
Син мій, я тебе мучу знову і знову,
У кожному диханні, у кожному сні.
Рибалко Сергій
Ти не повернешся, але залишилась тінь,
Мій син, в серці моєму твоє дихання.
В зелених полях я чую твій сміх,
Відкриваюсь тиші, де ти вічно живиш.
Пам’ять про тебе – як ніжність весни,
У кожному кольорі пейзажу, що з’явився.
Ти в моїй душі, в кожному вірші,
Сину, я живу, з тобою в тих мріях.
Шевченко Андрій
Стори світу моїм, що тебе вже немає,
Кожен день, як тінь, приносить печаль.
Синок мій, в мріях я чую твої крила,
Твоє ясне обличчя в серці моєму.
Сад мій порожнім, без твого сміху,
Цвіти, що втратили своє світло.
Але пам’ять носитиму як вільну,
Вітаючи їх зранку потрібно до круглого.
Нестеренко Ярослав
Чи пам’ятаєш, сину, як радості радість?
Ми грали у сонячному полі, сміху глибина.
А тепер у тіні лякає спогад,
Коли споглядаю в небо, душа болить.
Ти мій маленький ангел, заберись у снах,
Нехай зберігають тебе невидимі шляхи.
Я залишу тебе, але плачу вночі,
Твоя пам’ять назавжди у серці моєму.
Гребенюк Людмила
Лише мить, мій сину, і зникла весна,
Серце моє сльозами заливають гіркота.
Болі не вийдуть, коли в руках моїх,
Твій усміх, мій синку, у кожному стрімі.
Словам без тебе пусто, втома мого дому,
Відлуння твоєї пісні зберігається в простонароддя.
Я пам’ятиму тебе, поки вічно живу,
Син, у моїй душі, твоє світло надворі.
Федоренко Владислав
Ти пішов, мій сину, у темряві безсмертній,
Погасивши свічу, я шукаю сліди.
Але пам’ять твоя, немов море глибоке,
У серці моєму, як океан без берегів.
Твій голос я чую в рінгитах пташок,
Твоя усмішка – це зірка, що не згасла.
Сину, ти звився у вітрі, летів у марноту,
Але твої мрії живуть, несучи світло.
Жигалко Віра
Вернути б час, щоб знову обняти,
Син мій, що в серці твоїм світ.
Шумливою вулицею по краплях сліз,
Твоя пам’ять зветься, знову в політ.
Я розкажу світові про тебе у віршах,
Ти вічність моя, незабутня думка.
З надр серця до неба течуть спогади,
Ти – моя любов, що ніколи не зникне.
Коротун Олена
Там, де тиша, синко, сяйво зірки,
Твій світ залишився в яскравих днях.
Ти вчинив з небом, з небесами,
Серце моє буде завжди в твоїй відзнаці.
Моя безмежна радість і знак скорботи,
Обіймуть спогади, тілом порога.
Правда в тінях, де я шукаю,
Сину, ти в мені навіки живеш.