Коваль Олена
У тиші ночі, в звуках забуття,
Смерть тихо шепоче, не знає сну,
Лише вітри згадують про життя,
І падає зірка на землю в дзвінку.
Лисенко Ігор
У темряві чутно, як серце спиняється,
Тайна шепоче про те, хто вже пішов,
Смерть не боїться, а, може, й чекає,
На нас, хто у сльозах залишився живих.
Сидоренко Марія
Забуті дороги ведуть у тінь,
Смерть безжально крокує за мною,
Вона не лишає ні сліду, ні тінь,
Але серце моє їй крикне: "Залишайся зо мною".
Бондаренко Петро
У хмарах прощання летять вітри,
Смерть — це кінець, чи новий початок?
Нехай не боюсь я загублених днів,
Нехай не лякає мене образ стомлений.
Гнатюк Світлана
Смерть — це сходження в небесну країну,
Де мрії сповнюються знову і знов,
Лиш тихо зникає у чуттях внизу
Те, що ми прозвали — любов.
Яремчук Олексій
Забутими сльозами сховані сни,
Смерть нас не залишить у самоті,
Вона не зламала мрій з віком проведеним,
Вона лиш надасть сил, щоб піднестися.
Коваленко Анастасія
Кожен крок — наче відлуння з неба,
Смерть пронесе нас, мов хвилю в морі,
Але в пам’яті залишиться втіха:
Серед зірок я вбачаю усмішку твоя.
Шевченко Влад
Смерть — це міст, що веде в інший світ,
Там, де не знають ні сліз, ні жалю,
Тож залишаю вслід на землі свій слід,
Боюсь, що це — остання моя пісня.
Нечипоренко Юрій
Ночі темні сковують дух,
Смерть перетворює визнання в плач,
Вдаль стелиться неосяжний шлях,
Туди, де забувають про страх.
Дорошенко Катерина
Коли тіні з’являються знов,
Смерть ухиляється, та лише на мить,
Нехай жизні у мене залишиться стовп,
Прошу, не ламай мрій, у яких я сплю.
Хоменко Андрій
Смерть ніколи не обирає,
Вона вривається, мов грім у серце,
Кожен момент — це вирішення справи,
Стільки втрат, та надія не зникає.
Гриценко Аліна
Глибока тиша, в кінці дня,
Смерть не відступить, хоч як ми прагнем,
Вона обніме нас всіх, як рідня,
У час, коли прийде наш час за мрійним.
Лукашенко Дмитро
Лиш простір між нами, порожнечу,
Смерть стукає в двері, завдає нам страх,
Але в серці живе пам’ять про тебе,
Ми розійдемося, та будемо разом завжди.
Мартиненко Олена
Коли настає година прощання,
Смерть, як тінь, за слідом вповзає,
Але в твоїх очах, у твоєму чутті
Я вбачаю любов, що ніколи не зникає.
Остапенко Тарас
Смерть — не кінець, а новий початок,
Вона замикає, але й відчиняє,
У кожному дотику, в кожному звуці,
Вона завжди з нами, хоча б ненадовго.
Ткаченко Марія
З темряви росте насіння,
Смерть — це не згасання, а нова радість,
Тож пам’ятай: за кожним смерком
Знову й знову розцвітає промінь.
Басараб Олександра
Спочивай у спокої, забувай про біль,
Смерть веде до вічності, на білій вежі,
Там, де знову зійдуться наші шляхи,
Там існує справжня духовна єдність.
Овчаренко Сергій
У безмежжі ночі з’являється світло,
Смерть — проводир, що стелить шлях,
Не бійтеся, друзі, вона не забере
Те, що у серці, що залишається нам.