Ткаченко Олена
Вірші ллються, наче ріки,
Вероніка — ім’я весняне,
У танці світу, непокірне,
Серед зірок — іскра вірна.
Листя шепоче, грає сонце,
Ти, як квітка, у всьому розквітла,
В кожній мрії, в кожному кроці,
Вероніка — душі скарбниця.
Гончаренко Петро
Вероніка, вітри дмуть,
Твій образ в серці запалює,
І в обіймах ночі цілую
Сон безмежно у сні стрімять.
Ким ти була в минулі дні?
Гармонія, що в серці гнеться,
Твоя краса — як мрії сни,
Вероніка, завжди серце манить.
Левченко Марія
Перед світанком, в сивій тиші,
Запросила ти знову краси,
Вероніка, одна у мишах,
Чарівна, як зорі на небі.
У небі не знаєш перешкод,
Твій вигляд — мов зірка в безмежжі,
Гарячий серця гук перед відпусткою —
Вероніка, в тебе безмежний дотик.
Бондаренко Андрій
Сонце сяє, коли ти поруч,
Вероніка — мрія юності,
Повітря наповнене усмішками,
У житті твоєму — магія, що виливає.
Твій сміх — мов дзвони, що співають,
Берегині сердець співають,
І в цей момент твоя краса
Завжди буде в душі вірна.
Коваленко Аліна
Вероніка, зорі на небі,
Держать нам в серці мрію.
Твоє ім’я — це потік весни,
Нас яскраво з’єднує вкупі.
Ти, мов річка, що завжди тече,
В тобі живе світло безмежне,
З-під твого крила летять засоби,
Вероніка, в тобі — магія пише.
Черненко Ігор
Виходить радість з-під твоїх слів,
Вероніка — музика в серці,
Як зірка в безмежжі, що світить,
Твоє ім’я — це світло і мрії.
Ти розсипаєш вітри у пісні,
Днями щасливими в серці зберігаєш,
І навіть у темряві любові
Вероніка світлом сни проясняє.
Василенко Тетяна
Вероніка, травневий подих,
Твоє ім’я — мов ніжний звук,
В обіймах весни, у листопаді,
Твоя краса немов м’який рядок.
Серце твоє, як камінь-незабудь,
Шепоче тихо, вживаючи знов,
Ти, як сад, у якому живе
Ніжність, мрії й любов у браві.
Ярославська Ірина
Тихий шепіт, світ любові,
Вероніка, я знаю тебе,
Твоя енергія — як повітря знову,
Тепло твоє — немов вогонь в музе.
Сонце з тобою в серцевому просторі,
Твій погляд — великий океан,
Уві сні летю, в безмежні селища,
Вероніка, завжди ти під небом стан.
Сидоренко Василь
Ти з’являєшся, мов вранішнє світло,
Вероніка, ім’я ясне й чисте,
В кожній ноті твоїй слухаюсь,
Як станеш в ритмі — міз і лід.
Сонце грає на твоїх словах,
Нехай лунають пісні на дотик,
За твоєю вселеною мрій
Вероніка завжди живе у вічному дотик.
Геращенко Наталя
Вероніка, світлу ім’я,
У твоїй красі всі крилаті мрії,
Твої очі — океан, що вабить,
Серце відкривається в красі, в тій мрії.
Тепло любові, як із зіркових днів,
Здається, співатимуть в небесах,
Твоя присутність — мов мелодія снів,
Вероніка, завжди у моїх думках.
Дорошенко Іван
В чарівності фірм, мов у лузі,
Вероніка, твого серця зігріває,
Кожна мить — це частка долі,
Краса твоя — в небі яскраво сяє.
На кожній стежці твоєї весни
Хай народжуються радість і сміх,
Ти, як ріка, у світі мрій,
Вероніка, хтось є в мене весь в віх.
Пасіченко Руслан
О, Вероніка, в усіх пориваннях,
Твоя душа в тиші зазвучить,
Усмішка твоя — це просто щастя,
Вокруг тебе весь світ співає криком.
В неволі мрій пролетить пташиною,
Твоя краса в тисячу разів,
Вероніка, в тебе мій зір,
Серце пульсує, з тобою живе.
Костенко Олексій
Закохана в світло твоїх очей,
Вероніка, як сонце, ти воєднання,
Життя твоє — це пісня жива,
Королева моєї уяви, чуття.
Відблиск твоєї присутності в нас,
Заполонив поза межами дня,
Серед небес, у всіх твоїх мандрах,
Вероніка, під вечір останнього зятя.
Шевченко Маргарита
Вероніка, вітрила мрій,
Несеш у серці всього собі,
В твоїй усмішці — ця чистота,
Сонячний промінь на небі.
Життя твоє — це схід веселки,
Кожен момент — це наш спомин,
Вероніка, назавжди навіки,
Мою любов не віддунеш в небезпеку.
Зінченко Олександр
Відлуння в степу твоє ім’я,
Вероніка, спів, що ллється в даль,
Кожна мрія, немов гора,
Усмішка твоя співає та співзвучить.
В тебе в серці, як в ріці потік,
Краса ця вічно живе,
Вероніка, цьогоріч весен,
Сердечні стріли розсіяні.
Борзенко Степан
В часі безцінній твоє ім’я,
Вероніка, символ краси,
Ти, як зірка, у повній кімнаті,
Душу наповнюєш мелодією.
Гарні сни, з якими прокинусь,
Твої обійми завжди зігрівають,
Вероніка, моя мрія зоряна,
Нехай збирається у світі дотик.
Антоненко Катерина
У майбутньому, радісного світу,
Вероніка, в твій час ступаю,
Твоя краса — це пісня народна,
Яка в серці вічно глибока.
Вітер шепоче вітрилам мрії,
І твої сліди ведуть у безмежжя,
Передаю цей всесвіт черговий:
Вероніка, серед зірок живе надія.
Павленко Віктор
Твій силует, як радість в снах,
Вероніка, з радісним вихровим,
З написом на серці, одкриття,
Вкладаю в ці вірші для тебе.
Весняний день, у лісі знову,
Твоя усмішка — всьому основа,
В цій краси малій безмірі
Вероніка, ти любов у житті.