Петренко Олена
У снігу, у тиші, дитина стоїть,
В очах її сльози, в серці — бій.
Маленькій душі нести важкий хрест,
Приручаючи до грому тишу сестер.
Коваленко Андрій
Маленька рука тягнеться в небо,
До зір, що горіли, та зникли без сліду.
Війна забрала, забрала у мрій,
Але в серці залишився мирний лід.
Василенко Катерина
На полях, де колись цвіла весна,
Тепер лише тінь, і тиша, й вуста.
Маленька дівчинка збирає барви,
Малює на склі простір без війни.
Грищенко Іван
Коли ж закінчиться той страшний крик?
Чому в дитячих очах страх як мік?
Серце стукає в ритмі розлуки,
Війна розриває святі містки.
Савченко Марія
Сонце світить, але холодно в душі,
У мріях батьки, а в житті — лише тіні.
Діти війни, мов пташки без гнізда,
Летять у світ, де нема чорнобридства.
Лук’янова Ніна
Хоча відголоски війни не зникли,
В серцях малюків — надії вогні.
Маленький герой, із владою в руках,
Він мріє про мир, де звучить сміх.
Бойко Артем
Кожен ранок, ніби новий рядок,
Дітей війни веде у живий потік.
У спогадах радість, надія у стіні,
Вони стануть найбільшими у новині.
Панченко Світлана
Заплющ очі і мрій про дні без війни,
Коли мир запанує, і не буде піни.
В дитячих серцях — безкраї просторі,
Там, де вже не буде обстрілів, користі.
Олійник Юрій
Під побитими дахами — радість жива,
Діти війни — це надія, любов, це мати жива.
Вони будуть кохати, мріяти, жити,
Доки у серцях їх надія горить.
Іванова Тетяна
В обіймах ночі, під шепіт вітру,
Діти війни пишуть свою історію.
Вони запалюють вогні у темряві,
Бо знають: чуже не зможе потиснути.
Сташенко Микола
Ще раз на стрімкому пагорбі,
Діти війни зустрічають день новий.
В країні без болю, без жодних сліз,
Крізь мрії веде їх спокійний вітер.
Яровий Павло
Хвилина тиша, і серце затинає,
Діти війни чекають нову мою,
Так чому ж не слухають нас, за стіною?
Чекають — в будинки, в мрії звеселю.
Черненko Лілія
Будиночок з куколок, з картонних дверей,
Діти війни створюють світ з ідей.
Нехай навіть в гіркоту закутані дні,
Мрії їх світлі завжди повертатим.
Прокопенко Володимир
Вони мріють про дні без страшної тіні,
Про щасливі хмари, про чисті зміни.
Кожен крок їх у важкій битві —
Діти війни, живуть на облакиті.
Кравченко Анастасія
Сонце сяє, але в серці холод,
Вони намагаються забути той глід.
В дитинстві мрії, як мозаїка думок,
Будуємо світ — маленькі герої.
Левченко Юлія
Після бурі з’являється райдуга,
Для дітей війни — це спокійний шалюга.
В серцях їх живе незгасимий вогонь,
Вони не здамся, бо мріють про сон.
Сидоренко Ігор
Світ очищається з віком і часом,
Діти, чекаючи, у забутті маски.
Вічний вогонь у грудях не згасне,
Ця війна — урок, а не кінець разу.
Бондаренко Софія
Тихий звук, що долинає з поля,
Це діти війни, у їхньому серці — воля.
Як радість без кінця, безмежні мрії,
Вони завжди знають, де завжди мир.