Шевченко Тарас
Час плине, мов ріка,
Не зупиниш, не спиниш,
В хвилях смуток і утіха,
В спогадах він нас розбудить.
Він ніби тінь, що минає,
Нас обирає й покидає,
В мить юності цвіте,
А у старості щезає.
Франко Іван
О, час, ти вічний мандрівець,
Твоїм сломком граніт твердіє,
Розсипається в долонях щастя,
І спогади минають, не минають.
Як спалах зір, що згас вночі,
Так тут я, а там, де правлять мрії,
Вилітають мрії з яскравих черев,
Час невблаганно їх руйнує.
Леся Українка
Час — то слово, що тече,
То радість, то печаль,
Він творить і ламає все,
Він — миті вічності вроджений еталон.
Благословенний, проклятий,
В серцях вогонь і холод,
Його дорогами летять
В мріях наші сум та тривоги.
Коцюбинський Михайло
Вітри завіяли час,
Сходи сонця, зорі ночі,
У кожній миті — світлий шанс,
Якість життя: юність й потопи.
Згадай о, мій друг, у шаленстві,
Розуміння спокою в збуреннях,
Час стирає всі межі,
Тобі лиш власні мрії.
Багряний Андрій
Час — як звір у кутку,
Рвучка тінь у тривозі,
Шепіт встане на порозі,
Усі відлуння чекають кутку.
Пройшла весна, весняні мрії,
Час немає жалю та жалю.
Видрукує на серці змогу
Лише блискуче живе зерно.
Симоненко Василь
Кожна мить — то щастя,
Тим часом ми радієм,
Тому, хто в серці ладить,
Наче мрія, що не сіє.
Час живе у спогадах,
Секунди грають в листях,
Лише краплі пам’яті
Від усмішок весняних і знищують страхи.
Ольжич Олександр
Час — таємниця в ряді,
Згорає в темряві вечір,
На крилі світає радість,
У добрій вправі — пісня в серці.
Хай минають всі тривоги,
Залишая лише світло,
Час — там, де витає мрія,
Летить, співає в особистих стежках.
Малишко Андрій
Час іде по сліду,
Вітер стукає в вікно,
Там, де є краватка чудо,
Згасли сніги, у сльозі зір.
О, час, за яким не віримо,
Відкриваємо нову стежку,
Ми до шпалер пишемо мрії,
В калах тиснемо долю.
Рильський Максим
У давніх спогадах блукаємо,
Час пригортає нежданні сни,
Він творець всього,
В зміні днів і ночей.
Промчавши зло, нас минає,
В мелодії серця звуків.
Наш час — не у віці,
А в музиці душі, в любові.
Гончар Олесь
Збираю миті, наче квіти,
Час дарує радість ясну,
У спонуках вечорових звітів,
Знову відчуваю віру у весну.
Якась штовханина в серці,
Ти часом, як крила,
Торкаєшся обличчям,
У шаленстві танцюєм разом.
Касьянов Віталій
Час не запитує ніколи,
Одна велика дорога.
В серці в’ється мрія-вода,
Котра романтично нині вимога.
Проте з запалення тривалого,
Пам’ятаю звуки щастя,
Час — це мить, що стала,
Не знаю — куди йшла та магія.
Стус Василь
Час, ти дивна царівна,
У морі прагнень, перетворень,
З тобою я далі не зможу,
Майбутнє там, де несу мої сподівання.
В твоїх руках всі образи,
Де мрії — це наші цілі.
Не зупинись у нашій масі,
Спіймемо час — рятуємо тіло.
Овсянніков Арсеній
Мить тече, немов вода,
Вартує серце на дорогах,
Там, де зараз нам перешкода,
Час — то наше свято, хоч без змоги.
Ось і зникли у темряві днища,
Промінь шпурляє в обіймання.
Час — немає розчарувань,
Лиш погляд у рідній свідомості.
Бородянський Володимир
Виходжу за межі мрій,
У променях сонця живу в мить.
Час йде, не оглядаюсь,
Хто ми, щоб пізначити цю мить?
Зброя мого серця — мрія,
Втрачаю людей, розумію.
Час – та священна ріка,
Яка рухається, а ми її вірність.
Хвильовий Микола
Час повзе, мов радість,
І десь зникають мрії,
Прислухаюсь до своїх слів,
У просторах серця — зірки.
В кожній миті — не кінець,
Надія вitaє десь в єдності,
Розлетіться разом у бездні,
В часі завжди є можливість.
Завгородній Артем
Час, ти дотик дійсності,
Ніби вітер у космічній темряві,
У твою панораму відкривається
Уся краса небесної яви.
Ти разом з нами крокуєш,
В мить чи вень, не зупиниш,
Деталі серця у вічності,
Час — це навіки наш спокій.
Тичина Павло
Секунди, хвилини, дні,
Час летить, немов у вічність,
Твої сліди у пам’яті сні,
Там, де рідна наша ніжність.
У важливому звучить піаніно,
Заплутались у накладках спогадів,
Серце б’ється у нових радісних піснях,
Час — той надійний друг на нашій вулиці.
Сосюра Володимир
Час — то справжнє диво,
Летючі сні про минуле,
Уся краса в ритмі сну,
Що триває у серцях і в просторах.
Я мовчу у зворотньому часі,
Там, де не знають, як тримають,
Всією душею до кола мрії,
Час — той вічний друг, що частує.