Іваненко Тарас
Трави тихо шепочуть,
Вогонь сміється з вітром,
Вірш, мов ясний радісиний,
Вчить забути про перетворення.
В обіймах полум’я,
Залишаємо страх,
Вічні кольори весни
Згодом перенесемо в серце.
Ковальчук Олена
У вірші – полум’я спогадів,
Де з’являються дива,
Трави м’яко співають,
Про те, що завжди живе.
Вони навчають терпінню,
Дощу, що без звуку,
Життя важливе, мов вірш,
Де кожен рядок – диво.
Кравченко Павло
Між трав зелених неосяжно,
Вірш мій плавно ширяє,
Підпалене серце навчає,
Як вогонь жіночих сліз.
Вогонь перетворює,
Все, що мріяло рости,
Трави – свідки істини,
Наскільки можемо ми любити.
Левченко Марія
Коли віршем дим вкриває,
Трави пановиті ховають,
У затишку вогняної краси,
Де бережуть наші сни.
Вони залікують рани,
Вчать шукати промінь знов,
Вірші, як небо, безкрає,
Трави мудрі, дать любов.
Орловський Сергій
Навчають трави, живлять серце,
Полум’я танцює в такт,
Вірш – це слухняне єство,
Між димом та зеленню – шлях.
Велич природи, вогонь натхнення,
Слово живе, коли в ритмі,
Трави очищають думки,
Вірш навчає, не вбиває.
Гуменко Світлана
Пожежа думок пробігає,
Між безкраїм злаковим,
Вірш – ніби вітер, що грає,
Розпускає нас, мов пелюстки.
Трави, мов музи, безсмертні,
Вчать нас жити у теплі,
Підпали свій страх у вірші,
Розкривай свою душу на дулі.
Дорошенко Віктор
Трави зелені, як життя,
Вогонь – це новий початок,
Вірші пишуть з нами в серці,
Про важкі часи, але без сліз.
Слова, що ллються мов вода,
Вчать про вірність, продолження,
Підпалені мрії зростають,
Де трава сміється у світлі.
Живило Анастасія
Підпалені трави світять,
Вірші – не просто слова,
Вони навчають їсти вогонь,
І з ним зростати знову.
Кожен рядок – це промінь,
Зігріває у негоді,
Трави зелені, вогонь натхнення,
Успіх в серці, успіх у душі.
Соловйова Оксана
На віршах ростуть келихи,
Підпалене світло гріє,
Кожна трава знає,
Що може зцілити згоріле.
Між слів живе кохання,
Береже серця ніжно,
Вірш – це хвиля великого
І покору у житті.
Тищенко Артем
Пожежа думок у траві,
Вірші сходять, як паростки,
Вічний цикл природи,
Вчить нас бачити дивовижне.
Полум’я, що очищує світ,
В траві народжуються мрії,
Слово сильне, з любов’ю,
Несемо вікна у весни.
Снігирчук Леся
Підпалені трави шумлять сьогодні,
Вірші плетуться, як доля,
Ритм серця у кожнім слові,
Навчають дихати знову.
Вогонь – це символ надії,
Він знищує все, крім любові,
Серед трав і вогню,
Творимо реальність в строфах.
Жуков Дмитро
Кожен вірш – це незгасимий вогонь,
Трави м’які, з любов’ю співають,
Вчать нас літати в небесах,
Де безмежжя сміху звучить.
У підтримці, у ніжності,
Полум’я проймає думки,
Вірш – це подорож без кінця,
У траві знаходимо свій шлях.
Лубенська Наталія
Вогонь, що розриває тишу,
Трави шепчуть правду в спокої,
Навчають бути відвертими,
Вірш – це шлях до приналежності.
Слова, мов золоті струни,
Тягнуться до емоцій знов,
Трави вчать, що у дії
Народжуються мрії.
Писаренко Андрій
Полум’я кружляє в літі,
Трави ховають таємниці,
Вірші – це дихання в ефірі,
Кожен рядок – нове відчуття.
Вони вчать, що кожен вогонь
Виводить на шлях зростання,
І якщо мрії – в димі,
Не бійся, це пульс життя.
Кримська Людмила
Підпалені трава і небо,
Вірш – це сміх у тіні,
Навчає шукати світло
Навіть у найтемніші часи.
Кожен дотик – це відчуття,
Підпаливши серце – відчуєш,
Трави мудрі, таємничі,
Ви розкрили правду про нас.
Седлецький Юрій
Між травами, що шепочуть,
Вогонь палає у збудженні,
Вірш – це досконале полотно,
Навчає нас простим істинам.
Трави, мов книги, відкриті,
Вогонь народжує пристрасті,
Вірш живе в кожному дні,
Вчить нас мріяти, слідувати.
Ковтун Аріна
Підпалені думки в траві,
Вірш – це політ у безмежжя,
Навчає нас, як жити сміливо,
Словами підживлює наш дух.
Трави тихо співають,
Вогонь, що народжує мрії,
Це образи, які ведуть нас
У простір, де немає меж.