Коваленко Олена
На сорок днів, наче в тихе море,
Летять думки, глибокі, як сніги,
Вони ведуть у неймовірні простори,
Де пам’ять плаче, наче в снах, в сльозах.
Де мати сміх лунає,
І відлуння кроків тих,
Там серце не забуває,
Про світле, що живе в тих.
Гончаренко Степан
Старі картинки, сміх й сльози,
Взаєморозуміння внуків,
І скільки ж тут ще образів розплющених,
На кожній стіні – вічний сутінок.
А я ходжу, де нас не видно,
Де кожен крок – це спогад мій,
Надія, що життя не загине,
На сорок днів, як на золотий.
Шевченко Ірина
Суботнім вечором лине ехо,
Де голос твій м’який на вустах,
На сорок днів, мов святкова крихта,
Волошка ніжна посеред полів.
Притулю на серце пам’ять твою,
Лише на крилах незнаного вітру,
Для тебе я буду писати сльозами,
До дна любові, до віршів вітру.
Лук’яненко Петро
Листя шумить, спогади б’ють в груди,
На сорок днів разом з тінню твоєю,
Не зникнуть слова, що ми вчинили,
Торкнусь серцем у мрію твою.
Прощай, але не з факультету,
Залишайся, як зірка вночі,
На сорок днів, як у старому летючому,
Залишаю присутність — твоїм ззовні.
Костенко Світлана
Небо серпневе, спогади губляться,
В журчині днів шепоче пам’ять,
Ти є, ти тут, але серце тісниться,
На сорок днів любов — це справжня клятва.
Спогади у вітрі колишуть,
Де всі мрії, кривавий слід,
Ти станеш зіркою, а я без межі,
Шукаю голос твій у нічний холод.
Демченко Василь
У тиші ночі лунає голос мій,
Спогади мами ллються, як дощ,
На сорок днів, мов тінь і суть,
Ти, як зоря, щокочет на простір.
Твої очі все ще дивляться на мене,
І я навчаюся зрозуміти світ,
Нехай дух твій веде мене в зими,
Ваша пам’ять — неначе вечірній цвів.
Савченко Анастасія
На сорок днів, де сивий ранок,
Пам’ять тепла, немов у снах,
Листопад в душі, спогад без краю,
Де ти — моя надія, мій крик по віршах.
Палю свічку на вікні,
Ти чуєш, я і знову люблю,
Суміш радісних слів без мрії,
Відзвенить стежками на зиму.
Федоренко Максим
Коли в душі світло не зникає,
Де блукає час — сполох моїх думок,
На сорок днів пам’ять не зникне,
Твій сміх все ще лине з сердець віток.
Ласкаві речі нагадують вірші,
Кожен порив — споминає з нас,
Светри, букети, старі наші урази,
На сорок днів, де життя таке, як скас.
Яценко Оксана
На сорок днів, як холодний сніг,
Пам’ять тримає, не відпускай,
Твої вуста, твої пісні,
Все ще живе в моїй душі, не гасай.
Коли темрява накриє мій біль,
Ти станеш світлом у моїх думках,
Я буду з тобою, хай що буде,
На сорок днів, поки зникне страх.
Мельник Олег
Знову намагаюся згадати,
На сорок днів в мене під серцем,
Пам’ять стукає тінню у хату,
Ти знову тут, в своїй миті.
Твоя доброта буде поряд,
Спогади збираються, як пісок,
Я не здамся, не зупинюсь,
На сорок днів я повернуся до сліз.
Прокопенко Галина
Коли день за днем як вода,
Лише любов жива у моїхwords,
На сорок днів, спогади крила,
Де твої очі досі світять.
Немає ні кроку без тебе,
Ти у кожному подиху, в кожному слові,
І знову я вчитуюсь у небі,
На сорок днів — любов не зникне.
Григоренко Дмитро
Вечір, небо — мільйони зірок,
Серце моє чуже без тебе,
На сорок днів, як мрія коротка,
Спогади ллються, як ріка все з неба.
Сидів тут, не знав, як далі,
Де кожен день сподіваюсь знайти,
Тебе, натхнення, елемента,
На сорок днів, поки я живу.
Кравченко Лариса
На порозі серця весна чиста,
Спогади ділять на добрі дні,
На сорок днів, до тебе я близька,
Де мрії мої — як зорі зими.
Тінь твоя шепоче з ночі,
Твій сміх — це небо над головою,
І кожне свято в пам’яті точиться,
На сорок днів — любов у вирі.
Соколовський Андрій
Ти наче знову серед нас,
На сорок днів крізь всі роки,
Спогади ніжно тягнуть нас,
Ми в забутті стоїмо на стежках.
Кажуть, що великі часи минають,
Але твій світ лишив в бібліотеці,
Я листаю дії знакові,
На сорок днів, дотик віків сновида.
Бондаренко Катерина
На порозі заспіваю з тобою,
До сорока днів — так від усіх,
Спогади – наче пісні,
Залишили нам сліди.
У темряві зберу всю доброту,
Ти освітлюєш шлях у серці лише,
На сорок днів мого мовчання,
Я налаштую стежки — до тебе, всі душі.
Король Олександр
Коли зв’яже нас тиша,
На сорок днів, я сфотографую рід,
Спогади ллються, мов річка,
Твої очі знову свідки забуття.
Ти у ясності, ти в щасливій тиші,
Серце ніколи не відпускає,
На сорок днів навколо навколишнє,
Де завжди буде любов, незгасаюча.