Котик Андрій
У світі спогадів, водограй,
Де мріють голуби, у серці рятуй,
Зарізана душею, краса і біль,
В плині часу забутого навколо повій.
Шевченко Олена
Голубка, що в потоці літа,
Розкриває крила, але тихо стражда,
Водограй — символ втрат і надій,
В мить гіркоти — тепла пісня на віях.
Левченко Сергій
Прозора вода блищить в тіні,
Голубка лине, та жива без вогню,
Зарізана у спогадах мрія,
Водограй мого серця — де ти, моя доле?
Коваленко Ірина
Водограй твоїх сліз, мій ясний ранок,
Голубка мрій, у вітрі тлеє,
Зарізана ніжністю, пісня безкрая,
У серці бережу, поки існую.
Петренко Дмитро
Сонце в струменях, праздник для очей,
Голубка, що впала, в собі тримає меч.
Водограй коханців, злива в шаленстві,
Зарізана пам’яттю, розкриваю у спогадах.
Федоренко Марія
Паралізований час в тиші струмка,
Голубка, зарізана мрією в глибокому сні,
Водограй змушує забути на мить,
Слози душі мої відлунюють у тиші.
Іванченко Юрій
Нехай в цій тиші розцвітуть поезії,
Голубка падає в обіймах дороги,
Водограй звуків, струни моїх слів,
Зарізана піснею, човен у млі.
Григоренко Оксана
Водограїв подих у млій тиші,
Голубка, що впала, душу поранила,
Зарізана думкою, що в серці живе,
Крила мрії б’ються, так чутливо вже.
Савченко Олена
Прекрасний вечір, в небі зірка,
Голубка, що мрійно тримає простір,
Зарізана смутком, в словах плине,
Водограй кохання, у серці звірина.
Бондаренко Ілля
Хвилі на поверхні, вітри́ лиш блукають,
Голубка, що лине, за собою кидає,
Зарізана забуттям, але все ще в серці,
Водограй таємниць, що радість насниться.
Олійник Наталя
Вогняний день, у росах прослід,
Голубка, що летіла, співає свій слід,
Водограй мелодій в обіймах світу,
Зарізана чуттям, та тримається світлою.
Сидоренко Вадим
Голубка за мною, ворон б’ється,
Водограй подій, мрії рвуться,
Зарізана печаллю, серце розгойдує,
Виходимо разом, у вічність крокує.
Кравченко Олександра
Чи чуєш, коханко, спогад краси,
Голубка, що шепче, та розчарує сльози,
Водограй світла, в думках на дні,
Зарізана радістю, що поєднує нас.
Костенко Микола
Де ж той водограй, де шлях мчить травою,
Голубка у серці — яка ж сумна порода,
Зарізана долею весни безповоротньої,
Спомен твоєї суті вічно цвіте знову.
Марченко Алла
Поетичний водограй в неосяжності,
Голубка за мною — вірші небайдужі,
Зарізана димом, у точках звуків,
Лети, лети, моя мелодія у незвідані.
Лисенко Андрій
У забутті природи знову та знов,
Голубка, що гине, в серці зі сновидь,
Водограй фантазій, що вражає людину,
Зарізана роками, та поліською тишмою.
Романенко Віра
Небо кричить, у ламких снах,
Голубка відходить, у думках — порох,
Зарізана світлом, в водограї тиші,
Кожна сльоза — це знову здійснення.
Гончаренко Олег
І нехай весна в сні знову прогулює,
Голубка в сум’ятті, в обіймах ховає,
Водограй спогадів, у тіні розказує,
Зарізана тишею, та безкінечно жива.