Коваленко Олександр
Ой, летіли ж прокинуті сни,
Над рікою, де лине весна.
Гейне віршами, в шепоті пісень,
Україна в серці — соколина днина.
Вітер гуде, як в народній пісні,
В ньому доля, в ньому струна.
Гейне читає, і лине в душі,
Кожне слово — мов золотий слон.
Петрова Марія
В глибоких лісах, де співає птах,
Чую відлуння старих пісень.
Гейне, твори, і я в твій спалах
Створюю вірші, як руки в вогні.
Ой, прийди, вітре, до мене,
Вологим шепотом гейне,
Нехай серце твоє заб’ється
В ритмі нашої пісні — оди.
Сергієнко Дмитро
На полях, де ще пам’ять жива,
Де село шумить, а в серці — веснянка.
Гейне відчуває, як співає трава,
У нас, в Україні, забута шанка.
В кожному рядку — як у пісні,
Там, де злива, а тут — веснянки,
Нехай непомітно, у тіні
Живуть душі тих, хто співають дари.
Лисенко Ганна
Поет під звуки старих гучних лір,
Гейне простягає нам руку.
Як хвиля в річці, пісня чарівний крик,
Тут, де серце відроджується з муки.
Забудуться турботи,
Коли лине пісня така,
Гейне в кожному слові,
Слухай, як пісня літає.
Кудряшов Андрій
Спогади з’являються, як сон,
На краю небосхилу — мрії.
Гейне, пісні твої — мій рятунок,
В Україні, де пісня живе в світі.
Нехай серце моє співає,
Пісня лине в світах.
Гейне натхнений, чекаємо далі,
Душа, мов пісня, у повітрі герцях.
Симонова Наталка
У горах, де вітри старі,
Лунає ехо з минулих часів.
Гейне з Україною — в тиші,
Кожна пісня до серця співа.
Вечір червоний, і з ним буяє,
Забуті радощі осіли в піснях.
Гейне дарує свободу —
Слово вельможне лунає в душі.
Соловйова Ольга
Ой, зійшли зорі в небесах,
Коли вийшли ми, тримаючи слова.
Гейне, та пісня — два серця в такт,
Рідний край знову сплітає, неначе шаль.
Гейне натхнення — як стара пісня,
В умах бродить, лягає на ткань.
Вона, і я, наче скрипки,
Зливаюсь, як зірки в нічному танці.
Ткаченко Василь
В той час, коли світло згасає,
О, пісня, у мрій— тонка,
Гейне у словах із глибини,
Прокладає шлях до серця велика.
На полюсах натхнення теж,
Вони сплітаються в тому дусі.
Гейне чи наш, ми мусимо
Зв’язати душі у словах — на виході.
Гевко Тетяна
Сплітають думки, мов віточки,
В серці щемний відгомін пісень.
Гейне у нас — заглиблення в емоції,
Під звуки криганів, відлуна — крила.
О, занурююсь в цю сказку,
Де глибина — в ритмі ланцюга.
Гейне, захоплений баченням,
Прихожий води нашої груди.
Блок Олексій
Далеко, мов у мріях, село,
Відстань поміж піснями — біла.
Гейне, ти черпаєш тихе тепло,
В кожній пісні нашої пошти, там, де сила.
Забудемо горе, доля співає,
Як притчі у саду, плете,
Гейне, йди ж, чули, як п’ється,
В ритмі пісенності мрій те.
Левченко Ірина
На схилі колосся — таємниця,
Співають таїни через багато років.
Гейне, вірші твої — вічна свіжість,
Кожна нота — манить до межі.
О, знову, з пагорбів,
У серці лине пісня коханих.
Гейне, твоя мудрість незримих,
Веде нас у далі, в небах мрій.
Яворський Петро
На ланах, де зеленіють луки,
Співають пісні старі, немов казка.
Гейне з нами тут, в кроці тиші,
Умиває радості наші — одні думки.
Неначе зірки, в небі злітаючи,
Гейне з піснями безмежний луг,
Хай лине душа, бо я вже знаю,
Там, де пісня, там і спокій, і поступ.
Федорова Людмила
Де ріки пливуть, там моя мрія,
В пісні чую колишній хист.
Гейне і я під одну зірку,
Створюємо вірші, як три палати в місті.
О, як чудово, коли голос лине,
Серед гучності спошта, заколисуємось.
Гейне у серці, а пісня — бойова,
Рідний край, ми в строю, любов нашу носимо.
Зозуля Наталія
У пальцях ллється мрія,
Ритми мрій старовини.
Гейне з нами, році на рік,
У піснях вбираю радісні роки.
Засвітило небо, немає печалі,
Гейне, крилато пити, серце — весня.
Співаємо ми про свято можливостей,
Як лотос, розцвітає пісня, життя.
Хоменко Антон
Серед злаків, в трави жіночі,
Наша пісня — спогад давнини.
Гейне, вартував нас у шепоті —
В серці тихо, лине струмок.
Режим осені, прислухаючись,
Нас там знову грибне чекає.
Гейне, листки пронесуть,
У піснях нас обійматимуть.
Шевченко Степан
Над ставками, де шумлять верби,
Гейне, us зворушливих думок.
Пісні батьків десь губляться в тернах,
Але пам’ять зберігає гучний потік.
У кожному строфі — допомога,
Кожна пісня — оберіг,
Гейне, обіймай нас словами,
В словах — вогонь наш.
Синюк Світлана
У небі зливаються танці весни,
Гейне чує, підслуховуємо.
Пісні натхнення, душі поміж,
У царстві мелодій, тілом справжнім.
Обійми нас, мила рідня,
У піснях нові надходи.
Гейне, знову лети,
Нехай колосся досягає висоти.
Коваленко Юрій
Наповнюю піснею серце,
Як продовження шляху —
Гейне, вірші твої — наше тепле
Обличчя любові — мрій нагоду.
У мандрах звуків, таємниць думок,
Для вічної пісні ключ.
Гейне – врода, що кличе,
В кожному рядку — дотик незабутніх в приколах.
Тимченко Григорій
Крилець далеких, хто до нас прийдуть,
Нові сліди у голосах нам дарують.
Гейне, пісні наші — свобода,
Смакуючи в небі, знову Стежками ведуть.
Згадуючи старі святині,
У спогадах радість і туга.
Гейне поширює — від серця до серця,
В пісні, що надихає, крила для життя.