Коваленко Анна
Дощ надходить, тиха крапля,
Налив свій голос в радість,
Він ніжно стукає в вікно,
Як серце знову обходить.
Зелене поле, світло грає,
Ласка вітру шепоче,
Дощ – мов сльоза на серці,
Він усіх нас більше зносить.
Мельник Олег
Чую музику дощу,
Це ритм серця в тиші.
Гармонія ненависті,
Танцює в грудях, в гримі.
Краплі – немов райдуга,
Світлом вмивається життя.
Вдихаю щастя дощем,
Серце тихо відступає.
Дорошенко Ірина
Змокнуть думки мої,
Дощ, як художник, малює.
Промінь у темряві блискає,
Душу невпинно розкаює.
Кожна крапля – це мрія,
Що до серця підкрадеться,
Відчиняє вдячно люки,
Для весняного настрою.
Ткаченко Максим
Літній дощ, як пісня,
Згадка з далеких років,
Зміщує час у ритмі
В усмішках, в воді, у снах.
Повітря насправді живе,
Крізь дощ, навколо надишне.
Відчуваю, як весна
Своїм тактом пульсує в мені.
Сидоренко Катерина
Дощ пронісся лунко,
Наливаючи все в зілля.
Слухаю, як серце стука,
Від війни й ворожнечі.
Тиха радість, тепла ніч,
Сонця тонущий поклик.
День за днем, без краплі гніву,
Тільки дощ розуміє досі.
Степаненко Петро
Вилітає крапля з неба,
Мов ніжна подруга віків.
Забуваючи про тривоги,
Промінь життя, надії.
Дощ над поглядом утворив
Мирний вальс, що веде в сны.
Засівати мрії нові
В ритмі тихих, світлих днів.
Левченко Оксана
Дощ у ночі, як думка,
Сум моїй потрапив чуткам.
Він змив все, що було,
В серці з кожною краплею.
На горизонті веселка,
Весна в мелодії звучить.
Сльози радості і смутку
Вмивають душу, спочивають.
Бойко Владислав
Пробивається сонце,
Дощ зупинився, як у мріях.
Зелені листя, щастя звуком,
Передати миттєвості грація.
В тиші ночі, в снах ясних,
Звучить його живе полотно.
Лише дощ може зачепити,
Те, що в серці, без дези.
Гриценко Віра
Сиджу, слухаю дощ,
Як радість стукає в серце.
За вікном краплі віють,
В кожній загубленій меті.
Ласка води пробуджує,
Розсипає спогади мрій.
У кожній краплі – історія,
Яка залишилась у нас.
Кравець Андрій
Вода, що краплею тече,
Вітає землю поза сном.
Налитий ритм щастя чути,
Слухає між рядками дим.
Густий пахощів природи,
Обвиває мене з усіх боків.
В ній відгомін вічного,
Дощ – це свята магія днів.
Нестерович Світлана
Нехай і дощ поринуть думки,
Змиє скупі сльози з уст.
Час у ньому перебирається,
Створює мости без сліз.
В душі, як дощ у траві,
Цвітіння, радість, спогад.
Це миті, які живі,
В їх трепеті – наш прихисток.
Хоменко Валентин
Переплутались барви в дощі,
Вечірні, темні надземні простори.
Завтра принесе новий дар,
Жити знову в музиці натхнення.
Розтане радість у сльозах,
І зникне тиша на серці.
Лише дощ може прислухатися,
До тайни, що замикає двері.
Яковенко Лариса
Шелестить дощ, мов пісня,
Струни серця доторкає.
Він ніжно стукає в темряві,
Слухаю фантазії в кольорах.
Спилаюсь у радісні думки,
Кожна крапля – нова історія.
Дощ полив шляхи до щастя,
Вражає далекий горизонт.
Мартиненко Сергій
Шум ливня за вікном,
Усмішка знову входить,
Приносить світанок на крилах,
Забуває стільки полонених.
У глибоких очах дощу
Блиск зірок небесних снів.
Тут живе все, про що мрію,
Спостерігаю без зусиль.
Гречко Надія
Дощ, мов стежки до зірок,
Проливається через думки.
Він м’яко лоскоче мрії,
Розцвітає у долині.
Слони усміхнених барв,
Ласка розливається в ріки.
Дощ полив мою душу,
В ній дощ чує, що чекають.
Рязанцев Степан
Кожна крапля – це відчуття,
Коріння почуттів, дихання.
Дощ поливає, співає,
Змиває все, що тягне вниз.
І у серці лунає спів,
Резонанс світла, проміння.
Дощ залишає слід,
Соло в пісні, в диханні.
Ясновецька Аліна
Проти ночі, під дощем,
Слухаю тишу, натхненна,
Віра вертає знову
Надії, які увійшли у мандри.
Свіжа травичка ніжно,
Мов обійми, в облишки.
Дощ поливає серце,
В ньому – сила, в ньому – сили.
Борисенко Анатолій
Тихий дощ, струни серця,
Небо співає про мрії.
Вдихаю всіх кольорів в себе,
Змиваю безумство, журчить.
Спокійніше стає трохи,
Дрож пускає до свідомості.
Кожна крапля – це символ
Того, що відчиняє.
Остапенко Володимир
З небес падають кулі,
Крапельні пісні, що кличуть.
Вкриває мир, тихі мрії,
Шумлять, зливаються в зливах.
Дощ свідчить про щастя,
Про мікроби, які оживуть.
Він усяк сторониться,
Серед нього з’являються сліди.