Кравченко Олена
Срібна хуртовина в Києві,
Випадково на свій шлях веде,
Серед зимової прохолоди,
Душу гріє, серце піднесе.
Світанок просякнутий мрією,
Лише сніг тихо за собою стягує,
Листя, старі дерев’яні бруси,
Там, де минуле зимове дихає.
Ткаченко Василь
Київ у снігах, у білосніжних мантиях,
Хуртовина тане, та не гасне вогонь.
Вулиці, прикриті пелеринами,
Несуть у простір минулих часів звук.
Яката сльоза зірок на горизонті
Впала у величі вгорі,
Срібні шати зимового героя
Забирають з собою спогади старі.
Бондаренко Інна
Зимова радість, хуртовина мліє,
Київ задивиться у сни,
Віхола плете казку безкраю,
Як у золотих букетах весни.
22 січня, день несподіванок,
Тіні на білій поверхні снігу,
Час збирати знову мрії
У вітрах, що шепчуть про нас.
Яремчук Святослав
Київ у срібному кольорі снігів,
Хуртовина співає тривоги,
А в моїй душі запалає вогонь,
Відновленням минулого порогу.
22-го січня, день, що жере,
Розгортає історію одної країни.
В тихий вечір, буваю в неприкаяних
Мріях, усталюю силу, що в мені.
Литвиненко Тетяна
Срібний лікер з хуртовини снігу,
Київ молиться, вбираючи мить.
День, що об’єднав у вічність дороги,
Збирає нас, як листя в щасливу весну.
Білим снігом сліз перейняло,
Минуле знову на себе зневажає.
Сонце, не пугай нас своєю відразою,
Серед зимової казки ми завжди живемо.
Савченко Андрій
Київ у срібній хуртовині,
Серце б’ється так, як знову…
Зануржені в сніг, ми чекаємо мрії,
Надій не вичерпаємо, з ким не буде трону.
22 січня, поглянь у гору,
Мрії стоятимуть на черзі,
Гармонії у трепеті сердець,
Сніг повільно змиває недолі.
Гончаренко Марія
Хуртовина, ти заворожена мить,
Київ, що дихає в сяйві:
22 січня, екран зимовий,
Нас охоплює світова мрія.
Там, де посмішки небесні,
Кружляють ангели у зимі.
Срібні снігопади, плекай мене,
Нехай оберем жайворонки – вітри.
Федоров Олексій
Під снігами забуті дороги,
Київ, що в серці любить шум.
Хуртовина кличе до дії,
Там, де знову весна зацвіте.
22 січня пройшов у часі,
Хуртовини манить, а я йду.
Серце моє горне любов’ю,
Додому в серці я повернусь.
Сидоренко Дарина
Київ у снігу, в халатах зимових,
Хуртовина несе тисячі снів.
22 січня, який б’є однаково,
У безкінечною віддалі, до нових мрій.
Срібна зима, свято на довгі години,
Кожен в тіні спогадів квітне.
В таємниці старовинного,
Залишаюсь і я в цій сніжній долі.
Остромадюк Петро
Хуртовина свіжих снігових думок,
Київ, ти невтомний у зимі,
22 січня – з ритмами ковток,
Може серце нашу пору зрозуміє.
Срібні дороги шепчуть у мовчанні,
Там, де мороз замерзає в хвилі.
Складаю вірші для рідної мови,
Зимова казка заквітчає зими.
Копач Галина
22 січня, день божевільний,
Київ одягнув срібний подол,
Хуртовина охопила простори,
Спалахнула в небі мов безкоштовний кол.
Сніг біліє, хасиді поетичні,
Проходять мимо, погляди стиснуті.
Кожна мить – це шепіт весни,
Завтра вернеться до нас у літо з завітами.
Бойко Сергій
Срібна хуртовина в холодному Києві,
Завивала, немов колиска снів.
22 січня, вогонь у серцях,
Вони ділитися мріями і радістю.
Хуртовина стискає простір,
Не забуде нас ані в дрібних сльозах.
Комета, що мрії принесе,
Збираючи шати з снігів.
Дьяченко Наталя
Київ у зимовій обрядності,
Зорі сіяли, як срібні ноти.
22 січня, спроба покори,
У снігових снах забуваємо невдачі.
Хуртовина, влаштуй нам радість,
Снігові точки написати на вітрах.
Прозора, як сльоза, серце вбирає,
Відзначаючи простори тепла.
Соловйов Дмитро
Срібне серце зимового Києва,
Хуртовина, співаюча про мрії.
22 січня, день вічного дива,
У сніговячому прагненні міміки.
Перекликаються ехо снів,
Зима радісно підносить нас,
Нехай цей день буде обіцянкою,
Для всіх, хто мудро зиму знає.
Степаненко Олександра
Київ у срібній хуртовині,
Сміливість на крилах злітає.
22 січня у дотиках думок,
Нехай у зимі дух наші мрії строїть.
Обітниці зустрічають нас,
Серце квітка снігом закриває.
Хуртовина, плекай, що пишається,
Об’єднає всіх нас у спільній мрії.
Лисенко Артем
22 січня, неймовірний день,
Київ укритий шовком снігів.
Срібна хуртовина співає,
Долає хмари на зелених шляхах.
Сновида, мрійливість у носі,
На цю землю знову я прийду.
Забуду все в червоному димі,
Долина під поштовхами зими.
Чередник Олеся
Срібного снігу, київський час,
22 січня у вітрах поєднав.
Хуртовина радісно закрутить,
Тихо падає, все навколо в уяву.
Стежки, що ведуть до сліз,
Промені з неба натягують.
Нехай цей день посвятиться миром,
І ми всі будемо разом, після безмежності.
Федорич Тетяна
Київ, ти тримаєш сніг,
22 січня в слідах твоїх.
Срібна хуртовина плете посмішки,
Нас запрошує скотиритись у мить.
Ливарний вечір, мрійлива стріла,
Твої голоси зазвучать в сні,
Обіцянки в дотиках зберігати,
Поскольку ти завжди нас пам’ятаєш.