Ветеран Дмитро Константинов мав власний логістичний бізнес у Великобританії. Проте, незважаючи на успіхи та перспективи за кордоном, завжди хотів повернутися до рідного Тернополя. З часом сталося так: Дмитро переїхав на малу Батьківщину і за 8 днів до повномасштабного вторгнення відкрив власну справу, кажуть Новини Тернопільщини.
В Україні Дмитро Константинов вирішив продовжити та розвивати сімейну справу – організацію харчування в навчальних закладах Тернопільської області. Ми починали зі зборівських шкіл.
«Це не просто щоденне приготування страв, а ціла система, яка впливає на здоров’я та розвиток дітей. Тож це не просто бізнес, а справжня місія та велика відповідальність», – каже ветеран.
Сучасні стандарти здорового харчування, нове обладнання, команда професіоналів, які готують так, щоб школярі справді смакували кожну страву в їдальні. Але все це довелося призупинити, тому що першочерговим завданням була оборона країни. Дмитро відвіз дочку до Британії та останнім цивільним рейсом повернувся в Україну 22 лютого 2022 року.
Бойовий шлях ветерана пройшов у лавах 83-го батальйону 105-ї бригади ТРО, де він був у числі тих, хто захищав Харківську область. У вересні 2022 року, коли школи знову відчинили двері для дітей, директори звернулися до Дмитра з проханням відновити організацію харчування. Відповідальність за початок процесу взяла бізнес-партнер-ветеран Ірина Назарчук, а згодом до справи повернувся і сам Дмитро.
«Не знаю, чи впорався б я сам. Після армії повертаєшся іншою людиною і треба звикати до того життя, яке було раніше. А Ірина сама змогла налагодити справу. Я їй за це дуже вдячний», – згадує ветеран.
Власна справа допомогла йому адаптуватися до життя після фронту. Дмитро переконаний, що діти мають право на сучасне та якісне харчування – збалансоване, здорове та смачне. Тому на кожному етапі важливо підходити до процесу з максимальною відповідальністю.
«Ідеться не лише про щоденні зусилля колективу, а й про серйозні адміністративні рішення. Організація харчування у школах відбувається через систему державних тендерів, де важлива кожна деталь: документація, технології, якість продукції», – пояснює підприємець.
Основна увага в бізнесі Дмитра зосереджена на регіональних навчальних закладах. Він вважає, що у великих містах ситуація зі шкільним харчуванням краща, а найбільше уваги потребують села та невеликі міста.
“Ми вчимо дітей любити не лише картоплю та макарони, – жартує ветеран. – Насправді важливо отримувати зворотний зв’язок і впроваджувати позитивні зміни поступово. В одних школах діти люблять бульйони, в інших взагалі їх не їдять. Тому скрізь потрібно шукати індивідуальний підхід, не виходячи за рамки норм і принципів здорового харчування. Меню розроблено за рекомендаціями відомого українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка та затверджено Держпродспоживслужбою, що гарантує її відповідність високим стандартам безпеки та якості».
Водночас ветеранське підприємство може забезпечити харчуванням у середньому 10 шкіл у різних районах. Бути мобільним, швидким та оперативним у доставці їжі – одне з головних завдань команди. Саме тому, дізнавшись про можливість отримання гранту від Фонд ветеранів України Міністри у справах ветеранів Дмитро та Ірина вирішили спробувати. Вони написали проект, захистили його і стали переможцями програми «Варто 11.0». На грантові кошти придбано автобуси для перевезення продуктів харчування та обладнання для кухні.
За літо весь ветеранський колектив встиг прогулити на роботі. З хвилюванням і натхненням чекають новий навчальний рік. Адже найбільша нагорода для кухарів та організаторів процесу – бачити щасливих дітей, які з апетитом їдять у шкільних їдальнях, і відчувати, що їхня праця реально впливає на майбутнє.
«Одного разу до мене підійшов директор одного з навчальних закладів і сказав: «Дмитро, коли ти почав годувати дітей у нашій школі, вони стали краще вчитися». Ці слова надихають нас найбільше», – підсумовує ветеран.
