За словами ВАсилія Ільчишинпоховання під костелом існували ще з часів, коли собор був церквою:
«За давньою європейською традицією під костелом ховали не лише священнослужителів, а й меценатів, еліту, яка відвідувала цей храм».
Директор пояснив, що колись вхід до склепу був усередині, але під час ремонту його замурували. Дослідникам вдалося потрапити лише через вентиляцію з двору.
У склепах виявлено пограбовані поховання та сліди пограбування:
«На одній купі лежали витрушені з домівок кістки, на іншій – одяг», – розповів Ільчишин.
Він додав, що факти вандалізму зафіксовані поліцією, але час цих подій встановити важко.
Під час експертиз з'ясувалося, що поховання грабували неодноразово.
“Перше вторгнення відбулося в ХІХ столітті, коли сюди прийшла Російська православна церква… Вдруге склепи були знищені під час приходу і встановлення в місті радянської влади. Про це свідчить напис на стіні – “16 квітня 1944 року”, – розповів директор заповідника.
Відомо також, що у 1991 році під час ремонту парафіяни натрапили на останки. Тоді поховання визнали католицьким, а справу не вважали кримінальною.
Антрополог Інституту археології НАН України Юлія Ушкова повідомила, що виявлені останки належать великій кількості людей:
“Загалом на цьому рівні пограбованих поховань 78 черепах. Загалом на всіх рівнях їх може бути більше тисячі”.
Серед дорослих чоловіків більше, ніж жінок. Є численні дитячі поховання, в тому числі немовлят. У п'яти черепах виявили поранення від шабель і сокир, троє з них зажили.
“У моїй практиці – чисті кістки без м'яких тканин, на відміну від того, що ми знаходимо тут. Я відчуваю себе трохи судмедекспертом”, – сказав дослідник.
Вона також зазначила, що жителі Кременця 200-300 років тому мали проблеми зі станом зубів, що могло бути наслідком харчування чи якості води. Ознак масових епідемій не виявлено.
Частину останків відправлять до Києва для лабораторних досліджень, після чого повернуть у склепи.
«Там внизу ще є цілі поховання, які, можливо, датуються кінцем XVI – початком XVII століття. У майбутньому, коли ми все впорядкуємо, тут можна створити унікальний музей», – пояснив Василь Ільчишин.
Також у похованнях знайшли автентичний одяг XVII-XVIII ст., який планують реставрувати.
«Єдине, коли тут грабували, то з останків зірвали одяг, тому воно потребує детальної реставрації. Але після цього ми матимемо унікальні експонати», – додав директор заповідника.
