Тихо плаче Україна: Миру та надії у вірші Шевченка, сповненому сліз і крові

Вірші

Шевченко Тарас

Тихо плаче Україна,
Сльозами й кров’ю рясно,
Вітре, гніть святі руїни,
І несіть надію ясну.

Коваленко Олена

На полях, де радість грала,
Лише вітер шепчуть сум,
В Україні сльози стали,
Стане вже на мить примарним.

Войтович Андрій

Тихий плач у серці рветься,
Кров’ю сиплеться земля,
Сонце смуток гасне,
Ночі безлюбні в горі я.

Дзюбенко Марія

Я дивлюсь в безкрайні обрії,
Там сльозами тріскотить,
У війні поховані мрії –
Тихо України пісня стогне.

Лисенко Сергій

Задушив мені мир, ненависть,
Не загоїть старий біль,
Тихо плаче Україна,
Крізь сльози кричить, як звір.

Гончарук Оксана

На власній землі в забутті,
Сльози тремтять у очах,
Кров’ю річки, кривавий слід,
Тихо плаче, серце – в сльозах.

Петренко Руслан

Старий дубе, поклонись
Там, де криваві сліди,
Знаєш, як у боротьбі
Тихо плаче моя країна.

Соловей Ірина

Вітри завивають в далі,
Тихо плаче Україна.
Слідом кров вже не закрили,
Ворогу не бути вщерть.

Козак Дмитро

В краплях крові заплітає
Словами гнівна осінь,
Тихо плаче Україна,
Сльоза вічна – то є гріх.

Дорошенко Наталя

Наші сльози – то не сніг,
Це ім’я, що поза горем,
Тихо плаче Україна,
Снимає рани втайком.

Федоренко Степан

Тихо плаче, бо страждає,
Вся душа рветься спогадом,
Сльози, як дощ, на землі,
Кров, що йде, кличе в себе.

Бондаренко Аліна

Слала вітер, зманюючи,
Тихо плаче, героям гірким,
Зберігайте мою мову,
Вірші хочуть жити в тьмі.

Кравченко Віктор

Забий надію, а чи віру,
Сльози натискають груди.
Тихо плаче Україна,
Вітер стогне у тиші.

Бойко Іван

Тим, що страждали в боротьбі,
Сльози, кров – неоплакані,
Тихо плаче Україна,
Країна – мати, без мрії.

Савченко Людмила

Не зламають наші сльози,
Наш трепет в серцях живе,
Тихо плаче Україна,
Нас не знищити ніде.

Чорновол Ганна

І співає весна у сльозах,
Тихо плаче, з поклоном,
Так безсилий немає криків,
Сльози вдячні горем.

Романов Денис

Кров під ногами не зникне,
Сльози, як ріки, в цю ніч,
Тихо плаче Україна,
В серці гнів і нечутний крик.

Ярославенко Ольга

І стежки ведуть до дороги,
Тихо плаче тут жива,
Сльозами віялки не вміють,
А в серцях – надія жива.

Завалюк Олексій

Вогнем серця сполахнула,
Тихо плаче Україна,
Сльози хто ж втирає?
Пам’ять завжди зі мною.

Оцініть статтю
Newskor
Додати коментар