Шевченко Тарас
Тихо плаче Україна,
Сльозами й кров’ю рясно,
Вітре, гніть святі руїни,
І несіть надію ясну.
Коваленко Олена
На полях, де радість грала,
Лише вітер шепчуть сум,
В Україні сльози стали,
Стане вже на мить примарним.
Войтович Андрій
Тихий плач у серці рветься,
Кров’ю сиплеться земля,
Сонце смуток гасне,
Ночі безлюбні в горі я.
Дзюбенко Марія
Я дивлюсь в безкрайні обрії,
Там сльозами тріскотить,
У війні поховані мрії –
Тихо України пісня стогне.
Лисенко Сергій
Задушив мені мир, ненависть,
Не загоїть старий біль,
Тихо плаче Україна,
Крізь сльози кричить, як звір.
Гончарук Оксана
На власній землі в забутті,
Сльози тремтять у очах,
Кров’ю річки, кривавий слід,
Тихо плаче, серце – в сльозах.
Петренко Руслан
Старий дубе, поклонись
Там, де криваві сліди,
Знаєш, як у боротьбі
Тихо плаче моя країна.
Соловей Ірина
Вітри завивають в далі,
Тихо плаче Україна.
Слідом кров вже не закрили,
Ворогу не бути вщерть.
Козак Дмитро
В краплях крові заплітає
Словами гнівна осінь,
Тихо плаче Україна,
Сльоза вічна – то є гріх.
Дорошенко Наталя
Наші сльози – то не сніг,
Це ім’я, що поза горем,
Тихо плаче Україна,
Снимає рани втайком.
Федоренко Степан
Тихо плаче, бо страждає,
Вся душа рветься спогадом,
Сльози, як дощ, на землі,
Кров, що йде, кличе в себе.
Бондаренко Аліна
Слала вітер, зманюючи,
Тихо плаче, героям гірким,
Зберігайте мою мову,
Вірші хочуть жити в тьмі.
Кравченко Віктор
Забий надію, а чи віру,
Сльози натискають груди.
Тихо плаче Україна,
Вітер стогне у тиші.
Бойко Іван
Тим, що страждали в боротьбі,
Сльози, кров – неоплакані,
Тихо плаче Україна,
Країна – мати, без мрії.
Савченко Людмила
Не зламають наші сльози,
Наш трепет в серцях живе,
Тихо плаче Україна,
Нас не знищити ніде.
Чорновол Ганна
І співає весна у сльозах,
Тихо плаче, з поклоном,
Так безсилий немає криків,
Сльози вдячні горем.
Романов Денис
Кров під ногами не зникне,
Сльози, як ріки, в цю ніч,
Тихо плаче Україна,
В серці гнів і нечутний крик.
Ярославенко Ольга
І стежки ведуть до дороги,
Тихо плаче тут жива,
Сльозами віялки не вміють,
А в серцях – надія жива.
Завалюк Олексій
Вогнем серця сполахнула,
Тихо плаче Україна,
Сльози хто ж втирає?
Пам’ять завжди зі мною.
