У квітні 2025 року на ринку газу в Україні було зафіксовано значну зміну: ціни на внутрішньому ринку перевищували європейську. За даними Expro Daily Gas, вартість ресурсу UA-VTP-CM досягла 19 150 UAH на тисячу кубічних метрів ПДВ, або 31,8 євро за мегават-годину. У той же час, голландська ціна TTF становила 31,5 євро.
Це не просто статистичний факт – він демонструє зміну балансу національного ринку енергії. Зростання цін в Україні пояснюється кількома факторами: внутрішній попит залишається високим, зокрема, такими ключовими гравцями, як Нафтогаз України та оператор GTS України. Саме ці державні компанії складають значну частку попиту, послідовно купуючи ресурс для підтримки системи.
Ще одним важливим фактором є зменшення пропозиції на ринку. Після того, як Кабінет міністрів зобов’язав Укрнафту продавати газ виключно для потреб Naftogaz в рамках механізму PSO, компанія фактично припинила продажі на відкритому ринку. Як результат, кількість газу, доступна для безкоштовної покупки, зменшилася, що призвело до зростання цін.
Цікаво, що на тлі українського підвищення ціни в ціні європейський ринок продемонстрував зворотну динаміку. За останній тиждень ціни в Європі знижуються. Основною причиною цього була аномально тепла погода, яка зменшила попит на енергію для опалення. Крім того, пропозиція залишалася стабільною, що також утримує ціни від зростання.
Європейські країни вчасно підготувались до сезону опалення: сховища заповнюються з літа 2024 року, запаси газу з Норвегії, Алжиру та Сполучених Штатів були прибути без перерв. Все це створило сприятливе середовище для стабілізації ринку та навіть зниження цін на газ.
На цьому тлі український ринок виглядає досить ізольованим, оскільки внутрішні фактори мають переважний вплив. Це ще раз демонструє важливість диверсифікації джерел постачання та стабільного функціонування внутрішнього виробництва.
Незважаючи на те, що ціни в Україні стали вищими, ніж європейські, на практиці це не означає, що приватні компанії вигідні для імпорту газу. Поточна різниця становить лише 0,3 євро за мегават-годину і не покриває транспортних витрат. Вартість доставки газу через кордон та використання системи транспорту газу залишаються значними, що робить імпорт економічно невиправданим у поточному розповсюдженні.
Залишається питання: чи слід подальше зростання цін або ринок знову стабілізується? Аналітики кажуть, що ситуація може змінюватися, якщо європейські ціни або зменшення внутрішнього попиту, наприклад, влітку.
Крім того, можлива потенційна активація імпорту, якщо зміни урядової політики або виникнення альтернативних каналів поставок, що зменшать транспортні витрати. Однак внутрішній ринок зараз працює в обмеженій конкуренції та зниженому рівні пропозиції.
Зростання цін у 2025 році не може бути проаналізований, не враховуючи наслідки масових атак на газову інфраструктуру України. Зимові удари завдали значної шкоди: втрати становлять близько 50% від загального обсягу внутрішнього виробництва. Це не лише економічний, але й стратегічний виклик для енергетичної безпеки держави.
Втрата виробничих потужностей створила потребу в додатковому імпорті газу, особливо напередодні наступного сезону опалення. Україна вже уклала договори на постачання 1,5 мільярда кубічних метрів газу в 2025 році, що вказує на масштаби заподіяних втрат та необхідність швидкої реакції на зміну ситуації.
Крім того, Україна звернулася до фінансової допомоги міжнародним партнерам. EBRD надав 270 мільйонів євро за державними гарантіями для закупівлі газу, а норвезький уряд підтримував проект з наданням 140 мільйонів євро. Це стабілізуватиме систему в короткостроковій перспективі, але не вирішує проблему відновлення пошкодженої ємності.
Очевидно, що 2025 р. Буде важким для українського ринку газу. З одного боку, відновлення інфраструктури після збройних атак триває. З іншого боку, потреба в імпорті збільшується, оскільки внутрішнє виробництво залишатиметься на зниженому рівні.
Попит на газ з промисловості та теплових підприємств буде підтримуватися, особливо в умовах нестабільної енергетичної системи. Динаміка цін у Європі залишається невідомою, що залежить від багатьох зовнішніх факторів – від погодних умов для геополітики.
Пріоритетним для держави залишається диверсифікація джерел постачання, ефективне управління запасами у підземних сховищах та відновлення внутрішнього виробництва. Без цього Україна не зможе гарантувати стабільність у довгостроковій перспективі.
Підводячи підсумок, можна сказати, що поточний перевищення українських цін на європейські ціни не є ознакою влади, а скоріше наслідком вразливості. Тільки стратегічні інвестиції, підтримка міжнародних партнерів та ефективна державна політика здатні змінити ситуацію.
