Шевченко Тарас
В травах зелених я плачу сам,
Де спочив ти, мій славний пан.
Там, де вітер співає про нас,
Там і серце в моїх думках.
Франко Іван
Твій шлях був важким, але світлим,
Ніби зоря в бездонній тьмі.
Тепер твій дух віє над нами,
Як пісня, що співає в долині.
Лесинська Оксана
Ти знову в снах, як з містичного раю,
Пам’ять про тебе, мов тиха ріка.
Зорі яскраві малюють обстанову,
Де ти ходив, де була твоя рука.
Кобилянська Ольга
Серце моє в крижині сліз,
Твої слова зберіг я в снах.
Час пройшов, а ти все тут,
У кожній миті, у кожних днях.
Винниченко Володимир
Ти залишив свою тінь у ногах,
Серед листя, де вітер співає.
Що зроблю я без твоїх порад?
Вітрами твій образ лунає.
Симоненко Василь
Сьогодні у небі твоя зірка,
Віддзеркалює тепло твого світла.
Я знаю, що ти поряд, любий,
Між рядками віршів, в безодні життя.
Стус Василь
Немає тебе, та є твій слід,
Кроками пам’яті я йду.
І на кожній зупинці, що болить,
Відчуваю, як мій біль твою душу знає.
Маланюк Євген
Твої очі — тихі обари,
Сховані в моїх тихих думках.
Тепер вже не буде далеких карих,
Але пам’яті мости залишились в нас.
Довженко Олександр
Ти в серці, як ріка, що не спливає,
Твій сміх звучить, як вітряний спів.
Без тебе осінь не є такою,
В усіх барвах життя – тільки твої.
Косинку Зінаїду
Твоя тінь у світлі і темряві,
Я не можу без тебе відчути світу.
Ти згораєш, як зірка, у павутинні
Але назавжди залишиш слід у серцях.
Сосюра Володимир
Вагомість сліз, мов темний сон,
Твоє ім’я лунає голосно в грудях.
Сокровенний спогад живе в мені,
Як вогонь, що ніколи не згасне.
Вінграновський Андрій
Ти залишив у серці слід,
Мов шепіт вітру на лоні полів.
Я пам’ятатиму, як було з тобою,
Всю радість, що в нас було в мирі.
Тичина Павло
Із небес ти спостерігаєш за нами,
Твоя усмішка — в співах пташок.
І серце моє, лише для тебе,
Все пам’ятає у тихий недолік.
Коцюбинський Михайло
Твоя душа в квітах цвіте,
У сльозах цієї непростої весни.
Я чую тебе у дзвінках комети,
Ти — відлуння, що в серце западе.
Левада Микола
Згадаю мить, коли з’явився ти,
Твоя лагідна усмішка дарує тепло.
У кожному кроці мимоволі жевріє
Наша любов, як вічне знамено.
Багряний Іван
Твій волосся сплелося з травами,
Як кохання сплітається з слізьми.
Твій образ живе в моїй зорі,
У світанкові мрії, у тиші.
Нечуй-Левицький Іван
Душа твоя спочиває в сонці,
В твоїй усмішці — велич природи.
І я, коли навколо темна безодня,
Пам’ятатиму, як ти був поруч, мій Світе.
Малишко Андрій
Сумно, мій друже, без тебе в часи,
Де ніч розгортає свої простори.
Але у серці ти завжди живий,
Як пісня вітру, що не знає кінця.