«Цифрові кочівники» — це люди, які працюють віддалено й водночас подорожують світом, змінюючи країну проживання кожні кілька років чи навіть місяців. Це сучасне явище стає все більш поширеним, але не все тут так чудово, як може здатися на перший погляд. Британська фрілансерка Шарлотта Грейнджер у статті для Business Insider розповіла, як одного разу спробувала себе в ролі «цифрового кочівника», і цей досвід виявився не надто приємним.
«Це був 2018 рік, і в моїх колах здавалося, що бути цифровим кочівником — це модно. Як фрілансер, який міг працювати з будь-якого місця, я відчула незаперечну привабливість далеких пляжів. Тож я забронювала двомісячну поїздку до Лісабона, де я могла працювати, досліджуючи нове місто. Однак стати цифровим кочівником виявилося не тим проривним досвідом, на який я сподівалася», — пише жінка.
Планування переїзду та розміщення було легкою частиною
Кілька місяців Шарлотта готувалася до переїзду, бронюючи житло та коворкінг для роботи. Ця підготовка викликала у жінки радість і піднесення, адже вона вже уявляла, яким «інстаграмним» стане її життя в Португалії.
«Я уявила, як потягую еспресо на теплих, залитих сонцем терасах, звідки відкривається вид на різнокольорові міські будівлі. Думки про те, кого я зустріну в цій космополітичній подорожі, наповнили мою голову», — згадує вона.
Реальність виявилася суворою
Перше розчарування прийшло в португальському коворкінгу, де Шарлотта орендувала робоче місце. Жінка сподівалася на нові цікаві знайомства, але, крім окремих ввічливих посмішок, нічого не отримала.
Щоб подолати почуття самотності, жінка використовувала спеціальний додаток для пошуку друзів. Однак знайомство з жінкою, яку вдалося знайти через додаток, у підсумку закінчилося нічим і дружба не склалася. Потім була ще одна така невдала спроба.
«Перші кілька тижнів моєї подорожі проходили так, і мені раптом стало соромно за вибір, який я зробила. Я товариська за своєю природою і думала, що у мене не буде проблем з пошуком своїх людей. Однак уперше в житті я провела години, а іноді навіть дні, майже не з ким поговорити», — згадує Шарлотта.
Мовний бар'єр виявився більшою перешкодою, ніж вона очікувала. Проте поступово ситуація почала виправлятися. Наприклад, у коворкінгу британка змогла подружитися з іншим «цифровим кочівником» – канадкою на ім’я Даніель. Згодом з'явився ще один друг.
«Протягом кількох тижнів я зрозуміла це. Решта мого життя як цифрового кочівника була набагато схожою на те, про що я мріяла. Озираючись назад, я розумію, що пропустила важливу частину мого ретельного планування перед поїздкою. Я досліджувала коворкінги та розташування квартир, але забула найголовніше: справжній зв’язок», — пише Шарлотта.
Історії інших цифрових кочівників
Як писав УНІАН, південноафриканський мандрівник Андре об’їздив усю Південно-Східну Азію та назвав три міста регіону, які рекомендує для проживання цифровим кочівникам, а також назвав одне місто, яке втратило свій колишній шарм.
Ми також повідомляли про історію британки, яка вирішила деякий час пожити на Мальті, але швидко виявила, що ця країна не підходить для цифрових кочівників.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Пара оселилася на круїзному лайнері і назвала головний недолік такого життя
- У Північній Ірландії є прихований перлинний острів, на якому майже немає людей
- Названо найкращі міста Європи для відпочинку без авто
