У Тернопільській області в Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику (далі ДІАЗ — прим.) 15 серпня відбулося відкриття виставки «Археологія Кременецького замку: нові відкриття». В експозиції можна побачити кераміку, монети, прикраси та предмети побуту, знайдені під час останніх досліджень на Замковій горі.
За словами директора Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василя Ільчишина, у липні науковці Інституту археології НАН України на замовлення заповідника провели розвідувальні археологічні дослідження на території Кременецького замку. Вони досліджували та вивчали періоди заселення, функціонування та будівництва фортеці.
Під час розкопок досліджено кладку першого кам’яного замку, який у 1975 році відкрила архітектор-реставратор Євгенія Пламеницька. Вчений припустив, що вона відноситься до VIII-IX ст. Насправді стіну можна датувати не раніше середини/другої половини XIII століття, зазначив директор ДІАЗу.
Найдавніший археологічний матеріал, який ми знайшли, датується 10 століттям. Це кераміка, якої дуже багато. Його можна пов'язати з першими дерев'яними укріпленнями Х-ХІІІ ст. Можливо, були кам’яні уламки, але мурований замок з’явився на горі не раніше кінця ХІІІ століття», – розповідає Василь Ільчишин.
Ще одна цьогорічна знахідка археологів – цвинтар на території замку, який з’явився внаслідок монгольської навали в середині ХІІІ століття, розповів директор заповідника:
Знайдено поховання людей, які загинули під час кількамісячної облоги замку в 1241 році. Це культурний шар 12-13 ст. Коли фортеця в облозі, люди відрізані від їжі та води – це означає голод, хвороби, смерть. Сховатися за межами населеного пункту (поселення в межах укріплень — прим.) не було можливості, тому зробили на території. Антрополог Інституту археології НАН України Юлія Ушкова, яка досліджувала останки, травм не зафіксувала. Тобто люди помирали від голоду чи хвороб».
Юлія Ушакова розповіла, що серед знайдених поховань виявлено жіночі та дитячі поховання.
Жінка 25-30 років і дитина близько трьох років. Досліджуючи її останки, ми побачили, що на кістках є ознаки менінгіту. Ще два поховання — чоловіка і жінки віком 40-50 років. Можна сказати, що дорослі з дитинства багато працювали фізично і їздили верхи. У них були хворі зуби і вони жили в постійному стресі», – розповів антрополог про знахідки.
Знайдено срібні монети та прикраси
Як розповів Василь Ільчишин, окрім багатьох зразків кераміки, під час розкопок знайшли ще дві рідкісні для нашого краю речі:
Ми знайшли дуже цікаву та унікальну для Тернопільщини річ — уламок срібної литовської гривні. Офіційно це вже друга подібна знахідка в нашій області. Ця грошова одиниця була в обігу на великій території, це щось на зразок сучасного євро. Ще одна знахідка – монета Казимира Великого 1337-1375 років. Це мідна монета, викарбувана у Львові. Він цікавий тим, що виготовлявся для внутрішньої торгівлі лише на території Львова. Що вона робить у Кременці – невідомо. Ще один цікавий експонат – стилус для письма».
Під час облоги Кременецького замку у визвольній війні Богдана Хмельницького фортеця була зруйнована. Але на даний момент ще рано ставити крапку в її історії. Бо, судячи зі знахідки споруди XVII століття, замок діяв і пізніше. Швидше за все, ця будівля була знищена внаслідок війни 1675 року, коли татари пройшли через усю округу. У цьому будинку жив заможний чоловік. Знайшли срібні монети, металевий і бронзовий посуд, а також чоловічу срібну брошку. Тож, мабуть, у цьому будинку жив міський староста», – каже директор заповідника.
Василь Ільчишин розповів, що пізніше у вежі «Над Новим домом» (одна з веж Кременецького замку — прибл.) планують створити експозиційну залу для експонатів із Замкової гори:
Але для цього потрібно законсервувати руїни, зробити захисний дах, стабілізувати пам’ятник, а потім робити експозицію. Важко передбачити, скільки часу триватиме війна. У кращому випадку це два-три роки».
Поки триває дослідження знайденого матеріалу, науковці ДІАЗу завершують створення каталогу «Археологія Кременецького замку», який вийде у жовтні. Як розповів Василь Ільчишин, у ньому будуть експонати заповідника та місцевого краєзнавчого музею.
Виставка археологічних знахідок триватиме до 10 вересня в головному офісі Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Відвідати його можна безкоштовно.
Нагадаємо, у травні 2025 року з підприємцем, який хотів побудувати кафе у Кременецькому замку, розірвали договір оренди.
Раніше Суспільне писало, що судитимуть екс-директора заповідника та кременецького бізнесмена, яких підозрюють у причетності до будівництва кафе на території замку на горі Бона. За даними прокуратури, будівництво на цьому місці кафе завдало державі збитків на понад три мільйони гривень.
Крім того, колишнього директора державного історико-архітектурного заповідника мають судити за те, що на території замку незаконно встановили флагшток із державним прапором. Збитки, завдані історико-архітектурному заповіднику, становлять понад 726 тисяч гривень.
Олена Іллінич
