Це дозволяє уникати мільярдів податків Гривнії щорічно та представляти значні загрози економічній безпеці держави.
Розділ 1: Підприємництво на папері: масштаб проблеми
Існує понад 50 тисяч осіб-підприємців, які не займаються реальним бізнесом в Україні, але фактично існують лише для обслуговування незаконних фінансових схем. За даними Бюро економічної безпеки, ці FOP беруть участь у організації ухилення від сплати податків, зняття грошових коштів та легалізації доходу, отриманих незаконно.
Ключова роль у цій схемі відіграє молоді люди, зокрема студенти, які за символічну винагороду погоджуються надати свої електронні ключі та відкриті рахунки з банками. Для багатьох з них це виглядає як проста можливість заробити. Однак наслідки можуть бути серйозними: їхні дані використовуються у шахрайстві, які порушують закон, і відповідальність часто лежить у власника FOP.
Загальна сума неоплачених податків, що проходять через ці схеми, становить приблизно 70 мільярдів щорічно. Ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування оборонного сектору, соціальних програм чи інфраструктури. Натомість вони осідають у тіні, де слідкувати за їх рухом майже неможливо.
Розділ 2: Як працює схема: Техніка маніпуляції
Схема працює за досить простим, але ефективним принципом. Молоді люди, часто, не розуміючи повної сутності того, що вони згодні, надають зловмисникам доступ до своїх цифрових підписів та банківських рахунків. Потім FOP відкривається від їх імені, а транзакції, які імітують юридичну підприємницьку діяльність, проходять через цей інструмент.
Реальні підприємства, які хочуть мінімізувати свої податкові зобов’язання, укладаються у вигадані угоди з такими “підприємцями”. Вони купують передбачувані товари чи послуги, які дозволяють зменшити базу податків. У той же час, FOP, який розроблений, часто навіть не знає, що відбувається від його імені.
Згодом ці кошти зняті готівкою і повертаються до економіки як “чисті”. З цією метою часто використовуються додаткові схеми – працівники банку, бухгалтери, адвокати. Все це створює складну багаторівневу мережу, яку дуже важко викрити без систематичної роботи правоохоронних органів.
Розділ 3: Державні пропозиції щодо реакції та реформування
Національна влада почала активніше протидіяти цьому типу зловживань. Зокрема, у 2024 р. Бюро економічної безпеки за підтримки SCFM вже припинило майже 30 мільйонів на рахунках вигаданих підприємств. Це стало можливим завдяки активній співпраці між структурами, відповідальними за контроль за фінансовими операціями.
Дія директора BAB Сергій Перхун запропонував Центру боротьби з податковими правопорушеннями. Новий орган повинен координувати роботу BAB, Державної служби моніторингу фінансового моніторингу та державної податкової служби для виявлення та блокування схем для використання вигаданих FOP.
Це рішення може бути ефективним механізмом боротьби з тіньовою економікою. Зрештою, не тільки робота окремих агентств, але й створення єдиного інформаційного простору, де аналітики зможуть швидко реагувати на підозрілі транзакції, необхідний для ефективного викорінення проблеми.
Розділ 4: Соціальні ризики та відповідальність
Масова залучення молодих людей до таких схем створює не тільки економічні, але й глибокі соціальні ризики. Студенти, які дарують свої дані, можуть не знати про свою участь у злочинах протягом багатьох років. Але коли мова йде про перевірку, вони стають першими, хто закликав до допитів або навіть зборів.
Крім того, на їх майбутні можливості можуть вплинути. Участь у такому схемі залишає сліди в офіційній біографії – це може вплинути на роботу, відкриття позик або участь у державних програмах. Більшість молодих людей не розуміють наслідків своїх дій, тому потрібна велика освітня кампанія.
Освіта, юридична обізнаність та відповідальність – ключ до вирішення проблеми. Залучення студентів до вигаданого підприємництва слід сприймати не так просто заробіток, а як ризикований крок з потенційно серйозними наслідками.
Розділ 5: Перспективи очищення економіки
Україна має всі передумови для створення прозорого та справедливого бізнес -середовища. Однак вам потрібно систематично боротися з вигаданими FOP, які руйнують довіру до бізнесу і призводять до втрати мільярдів доходів від бюджету.
Впровадження цифрових рішень, аналітичних систем, заснованих на штучному інтелекті, міжвідомчому співробітництві – це кроки, які можуть змінити ситуацію. Не менш важливим є створення юридичної культури, де участь у податковому шахрайстві вважається ганебним явищем, а не як вигідна змова.
