Станом на 11 травня 2025 р. Запаси природного газу в українських сховищах підземного газу (PGS) становлять лише 6,02 мільярда кубічних метрів. Це найнижчий рівень, зафіксований на цю дату принаймні за останні 11 років. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року, резерви зменшилися на 31,7%, або 2,79 мільярда кубічних метрів.
Низький запас – це не лише статистичний факт, але й важливий сигнал про більш глибокі проблеми в енергетичному балансі країни. Наповнення ПСЖ становить лише 19,4%, що критично мало напередодні підготовки до наступного сезону опалення. У контексті постійної загрози енергетичній інфраструктурі країни та затримки імпорту газу ситуація виглядає тривожною.
У той же час, поточне зменшення газового перекачування – лише 26 мільйонів кубічних метрів на день – також викликає тривогу. Незважаючи на це, обсяг перекачування в травні все ще вище, ніж минулого року. З початку місяця було накачано понад 350 мільйонів кубічних метрів газу, що на 33% більше, ніж у травні 2024 року.
Однією з головних причин швидкого падіння запасів є зменшення власного виробництва. У лютому березень 2025 року об'єкти стратегічної газової інфраструктури зазнали значної шкоди через масивні ракетні удари. Укргасвідобування втратила до 50% потужності, але більше половини цих втрат вже відновлено.
Внаслідок зменшення виробництва природного газу Україна змушена різко збільшити імпорт. З початку року і станом на 5 травня імпорт становив 1,12 мільярда кубічних метрів – він майже в 10 разів більше, ніж у той же період 2024 року. Однак навіть таке значне збільшення імпорту не повністю компенсує збитки у виробництві та зменшення внутрішніх запасів.
Зростаюча залежність від імпорту накладає додаткове фінансовий тягар від державного бюджету. В умовах обмежених можливостей для міжнародного фінансування та потреб захисту країни пошук джерел фінансування для придбання газу стає важливим завданням.
За даними аналітиків EXPRO, зі стабільним імпортом на 14 мільйонів кубічних метрів щодня, до кінця травня 2025 року можливо принести акції в ПСЖ до 6,6 мільярда кубічних метрів. Однак ця цифра все ще значно нижча, ніж середні історичні значення. Для комфортного проходження сезону опалення, зазвичай необхідні щонайменше 14-15 мільярдів кубічних метрів.
Уряд України вже розглядає декілька сценаріїв фінансування додаткових закупівель: від залучення позик до міжнародних фінансових установ до використання резервів енергетичного фонду. Однак жоден з варіантів не буде повністю впроваджений.
Також розглядається можливість використання механізмів зберігання газу для європейських торговців. Це дозволить Україні отримати часткову компенсацію за послуги зберігання та використовувати газ у надзвичайних випадках.
Незважаючи на складну ситуацію, Україна поступово відновлює виробництво природного газу. З 17 квітня, коли розпочався насос сезон, 610 мільйонів кубічних метрів було спрямовано на ПСЖ. З них 258 мільйонів кубічних метрів у квітні. Це вказує на деякі зусилля мобілізації, але цього недостатньо для створення стратегічного резерву.
Варто також розглянути внутрішній коефіцієнт споживання, який може збільшуватися з підходом осені. У 2024 році споживання газу домогосподарств та енергетичних підприємств збільшилося на 8%. Якщо тенденція зберігається, тиск на газову систему лише посилиться.
Ключові слова в цьому контексті – енергетична безпека, газова інфраструктура, стратегічні запаси та диверсифікація джерел постачання. Без систематичного підходу до вирішення цих питань ситуація може стати кризою.
Україна сьогодні перебуває на межі енергетичної стабільності. Історичний мінімум запасів природного газу не лише загрожує комфортній зимі, але й викликає сумнівом у здатності держави ефективно реагувати на кризу. Відсутність достатніх фінансових ресурсів для закупівель, постійна загроза інфраструктури та збільшення залежності від імпорту створює складне поєднання факторів.
Тому зараз потрібні вирішальні дії – не тільки уряду, але й у формі підтримки міжнародної спільноти. Енергетична незалежність, безпека газу та модернізація виробництва повинні стати частиною тривалої стратегії, яка дозволить країні впевнено виглядати в майбутньому, навіть в умовах безперервної війни.
