Ковальчук Олена
Лебеді плевуть у ранковій сині,
Материнство крилатою казкою сяє,
Оповідають води про нагляди цінні,
Де ніжність у серці, а щастя не зникає.
У піснях вітру мати з нами танцює,
Крила її обійми — відваги сліди,
Там, де любов пролягає, радість прочує,
Лебеді, лебеді — у серці блага єди.
Петров Сергій
Там, де лебеді в небо підносять,
Де мати й дитя поєднані в снах,
Серце їм слухає, щастя щодня носить,
Любов продовжує у тихих світах.
На берегах води, де зорі зустрічають,
Лебеді матері у небесах летять,
Надія в їх крилах, мов серце співає,
Там, де мама з дитиною мріє летять.
Мельник Катерина
У снігопаді зимнім, коли всі заснули,
Лебеді лелечі шумлять в тишині,
Материнства тепло в душі не занурю,
І пісня їхня ллється, мов в вічній піні.
Рідні обійми готові пранці,
Крильця в повітрі, наче дотик до мрії,
Мати, ти — лебідка, у світлі занадто фінці,
Неначе обдаруєш любов’ю надії.
Зінченко Андрій
Ніколи не світить тінь в небі лебединих,
Вони ведуть за собою мрії дитячі,
Материнське пір’я, у весняному ритмі,
Вчить мати літати у сонце світящий.
На водах чітко відбиває їх шарм,
Кожен птах — це вірш, написаний з душі,
Лебеді материнства несуть спокій і жар,
Вони присвячують стежки на вічні вірші.
Соловей Марія
О, лебеді, диво у просторах небесних,
У материнства ніжність, де кожен звук ллється,
Вітають пташки, наче в серцях весняних,
Акварельні миті, що в душі живуть, не зникнеться.
Спогади мами, замість сліз — світу пісня,
У крилах її — таємниці весни,
Лебеді плевуть, мов любові натхнення,
Вони нам розкажуть про мрії, що не згасли.
Тарасюк Тимур
Пропливають лебеді серед тихих вітрів,
В їхній величі серце мами десь з’являється,
Огонь материнства, любов всіх живих,
Коли в руках пташеня, усмішка осяває.
Лебеді — символ, в ріках стриманих,
Нас так багато, та зв’язки сильні,
Утікає час, але спогади ніколи не зникнуть,
Материнська любов — у їх крилатій долі.
Гнатюк Олексій
На хвилях тихих лебеді грають,
Там, де мама з долоні несе свій багатство,
Маленьке серце, що мрії з’єднали,
В небі мати веде до літа щастя.
Зірки у серці, неспинні думки,
Крильця в душі почуття не згаснуть,
Лебеді — наші, в них вічні загадки,
Вони ведуть нас, де мрії не згаснуть.
Кондратюк Анастасія
Мати, як лебідка, в крилах тримає,
Життя і надію, усмішки зоряні,
Вона вабить нас до світла, в обійми,
В найсолодших снах, де сага дзвінкає.
Коли крильця мрій підносять до неба,
Важливо, щоб білих лебедів побачити,
Тому що материнство — це вічна потреба,
Хай кожен день принесе нові захоплення.
Лисенко Артем
О, лебеді, що пливуть в чуттєвих водах,
У материнського серця — втілення стихії.
Вони — символ любові, у співах та в згоді,
Слухають щебетанки сонця та мрії.
Материнство — це гімн, на крилах неба,
Де кожен птах, ніби дотик до раю,
Лебеді летять, тримаючи тепло в обіймах,
Називаючи нас, чуючи, хто зневірявся в краї.
Демченко Ярослав
У злеті лебединих, на хвилях водяних,
Перетворюється материнство на світло,
В їхньому співі відображення вогнявих снів,
Де мати, як берегиня, з дитиною плете.
Лебеді у небі — мрія, що завжди триває,
Любов і натхнення — наслідки її,
Для всіх матерів небо колиска співає,
І в обіймах їх пісня — вічність без кінця.
Савченко Наталя
Лебеді плевуть на березах тиші,
Де мати з дитиною в серцях напереміну,
Натхнення для життя — ніжно й безмежно,
Любов у воді, що ніколи не згаснуть.
У весняних мирі, в польотах високо,
Кожна мить — це дар, що серце отримує,
Знаходимо силу в любові близько,
Лебеді материнства наш стяг примножує.
Бондаренко Вікторія
У небі лебеді, немов у грезах,
Материнства тіні обіймають зі світлом,
Де серце співає, а радість вітає,
Мова любові — у кожнім шепоті, в біті.
Крила, натруджені працюючими снів,
Запрограмовані мати в світлі дніх,
Лебеді у небі — над нами рятівники,
У просторах часу — вічне щастя, мов радості.
Лебедєва Любов
Лебеді материнства — далі небесного звуку,
Геть від серпів холодних, співають віддано.
Усмішка мами — це геній без втраченого,
В енергії життя в їхній свободі безсмертно.
Танці в обіймах, до води вродливої,
Кожен птах — велика таємниця кохання,
Материнство в серці, іскри в житті легкої,
Лебеді, що пливуть, привносять нам натхнення.
Шевченко Богдан
Там, де лебеді дзеркала розгортають,
Материнства мелодії на крилах нуртують,
Вони несуть серцям, що, мов вогник, спалахують,
У мрій доброзичливих ріках радують.
Мати веде нас, довірившись світові,
На перехресті зір — безмежна її гра,
Лебеді в небі зливаються в пісні,
У спокої серця — краси крила розширяють.
Ці твори відображають глибокі почуття та натхнення, що надходять від теми материнства, через образи лебедів, символізуючи ніжність, любов та безмежність материнського серця.