Вірші

Коваль Олена У тиші ночі, в звуках забуття,Смерть тихо шепоче, не знає сну,Лише вітри згадують про життя,І падає зірка на землю в дзвінку.

Іваненко Олександр Борщ червоний, як малюнок,На столі в нас, наче вгадка.Потерчи з капустою,Справжня смакота на страву! Гнатенко Марія В тарілці сильно

Ковальчук Олексій Сама собою річка ця тече,Лучи світа і тіні дарує,В обіймах лісу тихо мовчить,В піснях віків стародавні барви. Вода в душі, мов думки

Шевченко Тарас Вони зібралися в дорогу,Де правда й честь горить.Добровольці, брати по духу,Готові світ узпорядк føle. Не за нагороди, не за славу,А щоб

Тарасенко Олексій Слово — це ключ, що відчиняє,Двері до душ, до зір незмірних,Воно, мов ріка, що не спиняє,Ми мандруємо в світи вірних. Слово — то щит

Коваленко Петро Наша дума, наша пісня,Лине в серці, як весняна мрія,В вечоровій тиші вічно звучить,Не загине, не згине, не помре вона. Розквітає в далекій

Коваль Володимир Між ритмами думок,Чоловічий танець,Невідомий, як сон.Екзотика струн,Переплетіння душ;В кожному кроці —Тайна, що дихає. Левченко Олена

Шевченко Тарас Окраїнці вогонь свічки,Хвилі духмяних сліз,Сіє зоряні скарби,Серед ночі шумних вітрів. Франко Іван Сум і спогад, серце стогне,Сосни гнуться

Ковальчук Олена Цвіте терен, ніжний світ,Вітер грає, тихо б’є.В лузі мрії, в серце літ,Сонце гріє, щастя встигне. Зорі в небі сплять в траві,Ру́ки

Шевченко Тарас Листя з дерев тихенько злітає,Їхній шепіт, як ніжний голос,Серце тріпоче, мрії з’биває,На краю світу – моя колиска.